098 690 42 28 (пн-пт: з 9 до 18 г.)

 

- По благословению Высокопреосвященнейшего Боголепа,
архиепископа Александрийского и Светловодского -

Фейсбук
ВКонтакте
Твиттер
Youtube

Желающие оказать помощь в развитии Александрийской епархии, могут перечислить средства по следующим банковским реквизитам:

Р/С 26004924426263 в ПАТ АБ ( УКРГАЗБАНК ), МФО 320478, код ЕДРПУ 23230375, СВ. о не прибыльности, 1711264600026 от 24.02.2017

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ Преосвященнійшого Боголєпа, єпископа Олександрійського й Світловодського

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ

 Преосвященнійшого  Боголєпа,

єпископа Олександрійського й Світловодського,

пастирям, чернецтву й усім боголюбивим чадам Олександрійської єпархії УПЦ

 

Возлюблені у Господі боголюбиві пастирі, всечесні ченці та черниці!

Дорогі брати й сестри!

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

 

«Прийдіть, усі вірні, поклонімося святому Христовому Воскресінню»

 

Нині - день великого загального торжества, бо Христос наш Спаситель воскрес із гробу.             Hе маючи можливості особисто вітати багатьох з вас, дорогі брати й сестри, через віддалі, що нас розділяють, вважаю святительським обов’язком за допомогою свого послання поговорити з вами в ці особливі, світлі дні Святої Пасхи.

Нещодавно переживаючи події Страсної седмиці, ми, сподіваюся, не формально, а реально, відчували, яких принижень і страждань зазнав Христос в останні дні свого земного життя. Його зрадив один з учнів, судили безвинно, бичували, опльовували, принижували, знущалися з Сина Божого, нарешті вбили, розіп'яли на Хресті. Здавалося, смерть, ненависть, злоба святкували свою перемогу. Спаситель лежав мертвим у гробі.  Навіть деякі думали, що не буде цей Месія вчити людей,  не матиме послідовників, бо Його вже немає на землі. І що ж?

СПАСИТЕЛЬ НАШ ВОСКРЕС!

У великій славі воскрес Христос, не просто праведник або слабкий філософ, але сильний Бог; сатана розбитий, двері pаю відчинено всім людям. Господь з’являється  своїм учням, чому ті невимовно раді. Звістка про Його воскресіння розноситься всюди. Колись боязкі Апостоли тепер стали сміливо возвіщати про свого Божественного Вчителя, бо на власні очі бачили воскреслого Христа, Його виразки від цвяхів і пробите списом ребро. І під впливом цієї проповіді багато людей прийняли віpу у воскреслого Господа й стали чадами Церкви. А що було потім? Незважаючи на  жахливі гоніння на Церкву Божу (які ми переживаємо й сьогодні), коли за одне ім'я християнина калічили й убивали, - віра в Спасителя  поширилася й наповнила ввесь світ, що оспівав святий Амвросій Медіоланський: «Тебе Бога хвалимо, Тебе Господа сповідуємо, Тебе Пречистого Отця вся земля величає ... Тебе в цілому світі сповідує Свята Церква ».

 І нині нашого Господа Спасителя оспівує світ видимий же й невидимий. Увесь всесвіт наповнюється світлом: небо, і земля, і пекло, - і все живе святкує Воскресіння Христове. У цьому загальному прославленні Христа, що воскрес із мертвих, -  причина нашого Пасхального торжества.

Але це торжество маємо глибоко осмислити, бо Пасхальна радість не просто емоційний підйом, не реакція людської природи в дні весняної краси, що відгукується на загальний тріумф. Радість Пасхи - це перш за все результат усвідомленої віри в реальне Воскресіння нашого Господа. Радість Пасхи - це особистий духовний досвід, а не колективний несвідомий порив. І цей досвід потрібно осягати, переживати, вистраждати ...

І якщо ми, християни, по-справжньому переживаємо Великдень, то відвідуймо  храм щотижня, відчуваючи Воскресіння як очевидний факт, завдяки цьому. Великдень триватиме кожного недільного дня, тому перше, що потрібно винести з Пасхи, - це відвідування щонеділі  храму, це дасть можливість святкувати перемогу над смертю й безвихіддю. Напевно, якби ми згадували про Пасху тільки раз на рік, то через тисячі років про неї вже ніхто б і не знав. Тому любіть храм Божий - сходи на Небо й виноградник порятунку. Саме в храмі початок вічної Пасхальної радості, тут людина може навчитися бути з Богом і зцілитися від гріхів. Колись у дитинстві на Великодній заутрені, приголомшений духовними переживаннями, що сповнювали душу, я раптом для себе чітко відчув, де справжнє життя. Ні в книгах, ні в чужому досвіді, дорогі мої, ми не зможемо знайти те, що дає Божественна Літургія. Подумайте лише: на землі й на Небі одна й та ж Літургія, і якщо ми не знаємо, не любимо, не звичні до Літургії на землі, то що будемо робити на Небі, де ВІЧНА ВЕЛИКОДНЯ ЛІТУРГІЯ, а від цього вічна радість, вічне блаженство?!

Наша віра,  дає чітке розуміння, навіщо живе людина, тому Пасха - це свято з глибоким смислом. Часто ми грішимо від безглуздя, цікавості або від злої намови. Усе це може змінитися, якщо усвідомити Великдень як мету життя. Згадаймо молитву «Отче наш іже, єси на небесах ...». Де наш Батько? На небі. Але там, де наш Батько,  і наш дім, наша вітчизна! Саме Воскресіння Христове дарує  життю нове цілепокладання - ми можемо бути зі своїм Отцем, і тільки усвідомлення саме цього кардинально змінить наше існування.

Разом з духовною радістю про воскреслого Спасителя, коли ми прийшли до храму в ці святі дні Христового Воскресіння, у нашу грішну душу сходить особлива любов до всіх людей. Це Христос Життєдавець наближається до нашої убогої душі й обіймає нас усіх Своєю безмежною любов'ю. Погодьтеся, що у Святий Великдень серце наше, зазвичай черстве, відкривається всім людям: усіх би  обійняли, усі сприймаються як брати,  навіть ворогам прощаємо їх неприязнь, як співається в пасхальному вірші: «Один одного обіймімо. Промовмо, брат, і тим, хто ненавидить нас, пробачимо все воскресінням!» Так будемо ж не тільки на Великдень мати такий настрій, спробуймо виховати в собі навичку й в інші дні вітати один одного поцілунком любові. А хіба, запитаєте, це можливо? Можливо. Ось преподобний Серафим Саpовський завжди зустрічав гостей пасхальним вітанням: «Христос воскрес!». І це не було формальним привітанням, бо кожен відчував, хто приходив до богоносного старця, як до нього від святого переходила хвиля радості й любові. Щоб і нам так жити, потрібно невпинно вчиться «ходити перед Богом», очищаючи повсякчас душу від гріхів і виконуючи Божі заповіді - тоді й з нами буде Христос. І коли ми відчуваємо в  душах присутність воскреслого Бога, настільки жалюгідними видаються потяги й спокуси, страхи й загрози сучасного світу, який марно намагається розділити нас із Христом. Не сумуймо й не  нарікаймо.  Краще згадаймо, як колись євреї на чолі з Мойсеєм вийшли з полону єгипетського. Ось, здавалося б, - свобода, але ні: попереду їх чекали важкі випробування на шляху до землі обітованої. Так і Великдень - це початок нашого нелегкого шляху до раю.

 

Духовно тріумфуючи й радіючи, помолімося про всіх тих, хто не має можливості сьогодні через життєві обставини радіти й зустрічати світле Христове Воскресіння, хто перебуває в ув'язненні й не може бути з усіма нами, хто сьогодні далеко від домівки виконує свій громадянський обов'язок. Сугубо помолімося про тих, хто холодний серцем й обділений духом тоді, коли бенкет віpи приготований для всіх, - коли Христос Спаситель щедрою рукою вливає в серця людей радість, мир і любов, щоб і вони разом з нами проспівали пасхальну пісню: ХРИСТОС ВОСКРЕС ІЗ МЕРТВИХ, смеpтію смерть попpав і тим, що в гробах, життя даpував».

 

ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

 

 

 

 

смиренний + Боголєп, єпископ Олександрійський і Світловодський,

керуючий Олександрійською єпархіэю УПЦ

 

ВЕЛИКДЕНЬ ХРИСТА СПАСИТЕЛЯ

 

м.Олександрія 2016 р.

 

 

 

ПАСХАЛЬНОЕ ПОСЛАНИЕ ПРЕОСВЯЩЕННЕЙШЕГО БОГОЛЕПА,
ЕПИСКОПА АЛЕКСАНДРИЙСКОГО И СВЕТЛОВОДСКОГО,
ПАСТЫРЯМ, МОНАШЕСТВУЮЩИМ И ВСЕМ БОГОЛЮБИВЫМ ЧАДАМ АЛЕКСАНДРИЙСКОЙ ЕПАРХИИ УПЦ

Возлюбленные о Господе боголюбивые пастыри, всечестные иноки и инокини!

Дорогие братья и сестры!

ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ!

«Приидите, вси вернии, поклонимся святому Христову Воскресению».

Ныне – день великого всеобщего торжества, ибо Христос наш Спаситель воскрес от гроба. Hе имея возможности лично приветствовать многих из вас, возлюбленные братья и сестры, за дальностью расстояния, считаю своим святительским долгом через свое послание побеседовать с вами в эти нарочитые и светлые дни Святой Пасхи.

Совсем недавно переживая события Страстной седмицы, мы, надеюсь, не формально, а реально, ощущали, в каком уничижении и страданиях был Христос в последние дни своей земной жизни. Его предал один из учеников, судили безвинно, бичевали, плевали на Него, унижали и издевались, наконец убили, распяв на Кресте. Казалось, смерть, ненависть, злоба праздновали свою победу. Спаситель лежал мертвым во гробе. Уже многие думали: не будет этот Мессия учить людей, уже не будет иметь последователей, потому что Его уже нет на земле. И что же?

СПАСИТЕЛЬ НАШ ВОСКРЕС!

В великой славе воскрес Христос, не просто праведник или слабый философ, но сильный Бог; сатана разбит, двери pая открыты всем людям. Господь является своим ученикам, к несказанной их радости. Весть о Его воскресении разносится всюду. Некогда робкие Апостолы теперь стали дерзновенно возвещать о своем Божественном Учителе, ибо они сами своими очами видели воскресшего Христа, Его язвы гвоздинные и пронзенное pебpо. И под влиянием этой проповеди многие пришли чрез веpу в воскресшего Господа и стали людьми Церкви. А что было потом? Hесмотpя на все ужаснейшие гонения на Церковь Божию (которые мы переживаем и сегодня), когда за одно имя христианина калечили и убивали, – вера в Спасителя все ширилась и наполнила всю вселенную, как воспел еще святой Амвросий Медиоланский: «Тебе Бога хвалим, Тебе Господа исповедуем, Тебе Пречистого Отца вся земля величает... Тебе по всей вселенной исповедует Святая Церковь».

 И ныне нашего Господа Спасителя воспевает миp видимый же и невидимый. Вся вселенная наполняется светом: небо же, и земля, и преисподняя, и вся тварь празднует восстание Христово. В этом всеобщем прославлении Христа, воскресшего из мертвых, – и причина нашего пасхального торжества.

Но это торжество должно нами быть глубоко осмысленно, ведь пасхальная радость не просто эмоциональный подъем, не  реакция человеческой природы в дни весенней красоты, откликающаяся на всеобщее ликование. Радость Пасхи – это прежде всего результат осознанной веры в реальное воскресение нашего Господа. Радость Пасхи – это личный духовный опыт, а не коллективный бессознательный порыв. Этот опыт нужно постигать, переживать, выстрадать… 

И если мы, христиане, по-настоящему переживаем Пасху, то должны быть в храме каждую неделю, ощущая воскресение как очевидный факт, от этого Пасха будет продолжаться каждый воскресный день года, поэтому первое, что нужно вынести из Пасхи, - быть каждое воскресение в храме и праздновать победу над смертью и безвыходностью. Наверное, если бы мы вспоминали о Пасхе только один раз в год, то через тысячи лет о ней уже никто бы и не вспомнил. Поэтому возлюбите дом Божий – лестницу в Небо и виноградник спасения. Именно в храме начало вечной пасхальной радости, здесь человек может научиться быть с Богом и исцелиться от своих грехов. Когда-то в детстве на пасхальной заутрене, ошеломленный переполняющими меня духовными переживаниями, я вдруг для себя четко ощутил, где настоящая жизнь. Ни в книгах, ни в чужом опыте, дорогие мои, мы не сможем обрести то, что дает Божественная Литургия. Задумайтесь только: на земле и на Небе одна и та же Литургия, и если мы не знаем, не любим, не привычны к  Литургии на земле то, что будем делать на Небе, где ВЕЧНАЯ ПАСХАЛЬНАЯ ЛИТУРГИЯ, а от этого вечная радость, вечное блаженство!

Наша вера пасхальная, именно она дает нам ясное понимание, зачем живет человек, поэтому Пасха - это еще и смыслообразующий праздник. Часто мы грешим от бессмыслия, любопытства или от злого наущения. Все это может измениться, если понять Пасху как цель жизни. Вспомните молитву «Отче наш иже, еси на небесех…». Где наш Отец? На Небе. Но там, где наш Отец, там и наш дом, наша родина! Именно Воскресение Христово дарует нашей жизни новое целеполагание – мы можем быть  со своим Отцом, и только осознание одного этого кардинально изменит нашу жизнь.

Вместе с духовною радостью о воскресшем Спасителе нашем в эти святые дни Христова Воскресения в нашу грешную душу нисходит особая любовь ко всем людям. Это Христос Жизнодавец приближается к нашей убогой душе и обнимает нас всех Своей бесконечной любовью. Hе правда  ли, что в Святую Пасху сердце наше, обычно черствое, открывается всем людям: всех бы мы обняли, все кажутся братьями и даже врагам прощаешь их вражду, как поется в пасхальном песнопении: «Друг друга обымем. Рцем, бpатие, и ненавидящим нас простим вся воскресением»! Так будем же не только на Пасху иметь такое настроение, постараемся воспитать в себе навык и в другие дни приветствовать друг друга лобзанием любви. А разве, спросите, это возможно? Возможно! Вот преподобный Серафим Саpовский, когда приходили к нему, всегда встречал людей пасхальным приветствием: «Христос Воскpесе!» И это не было формальным приветствием, потому что чувствовали все приходившие к богоносному старцу, как к ним от святого переходила волна радости и любви. Для того чтобы и нам так жить, нужно непрестанно учится «ходить пред Богом», очищая на всякий час душу свою от всяких грехов и исполняя Божии заповеди – тогда и с нами будет Христос. И когда мы переживаем в своих душах это присутствие воскресшего Бога, какими кажутся жалкими влечения и соблазны, страхи и угрозы современного мира, тщетно пытающегося разделить нас со Христом. Не будем же унывать и роптать, вспомните, как когда-то евреи, водимые Моисеем, вышли из плена египетского, вот, казалось бы, – свобода, но нет: впереди их ждали тяжелейшие испытания на пути в землю обетованную. Так и Пасха – это начало нашего трудного пути к раю. 

 

Духовно торжествуя и радуясь, помолимся о всех тех, кто не имеет возможности сегодня в силу житейских обстоятельств ликовать и встречать в мире и радости светлое Христово Воскресение, кто в заключении и не может быть со всеми нами, кто сегодня далеко от дома выполняет свой гражданский долг. Сугубо помолимся о тех, кто холоден сердцем и обделен духом в то время, когда пиp веpы уготован для всех, – когда Христос Спаситель щедрою рукою изливает в сердца людей радость, миp и любовь, чтобы и они вместе с нами воспели пасхальную песнь: ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ ИЗ МЕРТВЫХ, смеpтию смеpть попpа и сущим во гробех живот даpова».

 

 

 

ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ! ВОИСТИНУ ВОСКРЕСЕ!

 

смиренный +БОГОЛЕП, епископ Александрийский и Светловодский,

управляющий Александрийской епархией УПЦ

ПАСХА ХРИСТОВА

г. Александрия -  2016 г.

 

 

Администрация сайта не несет ответственности за содержание информации, которая содержится в архивных материалах сайта, и может не разделять мнение их авторов. Ответственность за информацию несет сторона, которая ее предоставила
Интернет-издание "Епархия" (C) 2013-2020. Сайт разработан: В.Коваленко, А.Чумаченко, А.Беляев.
При использовании материалов сайта обязательным условием является ссылка на alexandria-eparhia.org.ua