098 690 42 28 (пн-пт: з 9 до 18 г.)

 

- По благословению Высокопреосвященнейшего Боголепа,
архиепископа Александрийского и Светловодского -

Фейсбук
ВКонтакте
Твиттер
Youtube

Желающие оказать помощь в развитии Александрийской епархии, могут перечислить средства по следующим банковским реквизитам:

Р/С 26004924426263 в ПАТ АБ ( УКРГАЗБАНК ), МФО 320478, код ЕДРПУ 23230375, СВ. о не прибыльности, 1711264600026 от 24.02.2017

Пасхальне послання Преосвященнішого єпископа Олександрійського і Світловодського Боголєпа

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ

Преосвященнішого Боголєпа,

єпископа Олександрійського і Світловодського

пастирям, чернецтву й усім боголюбивим чадам Олександрійської єпархії УПЦ

 

Возлюблені в Господі боголюбиві пастирі,

всечесні ченці та черниці!

Дорогі брати й сестри!

 

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

 

           Красується і радіє Церква Православна, радісно тріпоче кожне віруюче серце від усвідомлення любові, премудрості й благодаті Божественної, виявлених нам й усьому світові у Воскресінні з мертвих нашого Господа Ісуса Христа - Сонця Правди.

Християнська віра є віра у воскреслого Господа нашого Ісуса Христа. Значення цієї віри ми бачимо найвиразніше в наступних словах апостола: «А якщо Христос не воскрес, і проповідь наша марна, марна й віра ваша» (1 Кор. 15,14). «Сам Господь при сповіщенні, при голосі Архангела та сурми Божої, зійде з неба, і мертві у Христі воскреснуть перш; потім ми, що залишилися в живих, разом з ними будемо на хмарах на зустрічі Господа, на повітрі, і так завсіди будемо з Господом. Отож потішайте один одного цими словами » (1 Фес. 4,1618).

Очевидно, що тільки віра у воскреслого Христа й загальне воскресіння можуть дійсно втішити людську скорботу, спрагу за правдою й істиною, прагнення до вічного буття; дати виправдання людського життя. На жаль, саме це найголовніше, що є в нашому православному віровченні - Воскресіння Христа й грядуще загальне воскресіння, - недостатньо засвоюється нами, не в повній мірі й не завжди перебуває в нашій душі.

Причина цього корениться в  нашому душевному спрямуванні. Людині важко переродитися й так розвинути внутрішньо своє життя, щоб відчувати його позитивний зміст. Звернімося до слів апостола Павла: «Завжди радійте!» - які зовсім не засвоюються нами в  повсякденні, хоча підстав для цієї постійної радості безліч, якби тільки ми могли належним чином переживати те, що  дарує Господь. Що ж дає нам Господь?

Господь дає нам воскресіння!

Уявімо собі воскресіння не як абстрактний догмат віри, а як те, що завжди відчувається в душі. Хіба можна було б  не  радіти? Наскільки важливі в порівнянні з радістю вічного життя і майбутнього загального воскресіння наші печалі й скорботи, економічна й політична кризи, виснажлива напруга війни, інфляція, зубожіння, невпевненість у майбутньому неприємності в родині, скорочення на службі, якась образа сусіда - усе, що  легко призводить до зневіри й розпачу? Як можна зневіритися, коли Христос воскрес, коли  знаємо, що ми з вами співучасники цього Воскресіння?! Хіба не мертвий для нас догмат воскресіння, якщо наша душа ввесь час не тремтить від радості. Якщо на нас упаде найбільша скорбота, найтяжче горе, саме в таких труднощах випробуємо свою віру у воскресіння. Де й подінеться вона, коли плачемо, і здається нам, що навіть життя втрачає сенс. І це тоді, коли Христос Воскрес!  Коли ми стаємо співучасниками загального воскресіння! Сьогодні  говоримо про це не для того, щоб затьмарити Світле Свято Христової Пасхи, щоб саме в Воскресіння Спасителя почерпнути упевненості, що тільки терпляче здолавши Голгофу  випробувань, очистившись й оновившись, наш народ здобуде довгоочікувані мир і благополуччя, адже, незважаючи на нашу немічність, віра у Воскресіння Христове дає нам те, чим  живемо. Згадаймо апостола Павла, який спонукає нас втішати один одного «сими словами», тобто словами про загальне воскресіння, є заповіддю, якої ми дотримуємося й донині, бо саме цією вірою у Воскресіння Христове  стверджується наша радість тут, на землі.

       Сьогодні невіруючі люди, безбожники іноді видаються щасливішими від християн. Але це щастя подібне до самовдоволення безумця, що в божевіллі уявляє себе великим. Він міг би відчувати подобу деякого щастя й насолоди, та чи хто з розумних позаздрив би вбогому в його ілюзорному задоволенні? Справді, щастя невіруючих  божевільне. Апостол Павло майже дві тисячі років тому сказав: «Якщо Христос не воскрес, будемо їсти й пити, бо завтра помремо» (1 Кор. 15,32). Через дві тисячі років що могли б сказати на ці слова люди, які забули про Бога? Чим би вони могли виправдати прагнення до високого у власному житті? Про які духовні матерії може йтися, коли «будемо їсти й пити, бо завтра помремо»? Щоб перемогти зневіру, не впадаючи в безумство, потрібно відповісти на слова апостола Павла. Але відповіді на них не дано, її взагалі не може бути, окрім тої, яку дає віра: якщо Христос не воскрес, то й ми не воскреснемо; якщо Христос не воскрес, то й ми не станемо насінням, що сіється в тлін, щоб повстати у славі. І що ж ти відповіси тоді на запитання про те, чим стверджується життя? Невже й справді: їж і пий, бо завтра помреш ...

Ми, вірні, знаємо, що відповісти на це.

Ми скажемо слова, якими все ж таки живемо, хоч, можливо, не вповні відчуваємо:

«Христос Воскрес»!

 

Воістину Воскрес!

У ці Великодні дні будемо молитися єдиним серцем і єдиними вустами, щоб Воскреслий Спаситель дарував нашій країні мир, а правителям мудрість у вирішенні всіх наболілих проблем, народу ж - силу й терпіння пережити всі випробування гідно, зберігши єдність і віру. Палко бажаю вам, мої дорогі й возлюблені у Господі отці, брати і сестри, нескінченної пасхальної радості, що завжди пробуджує нові й нові сили, необхідні для повноцінного життя кожної людини та світу в цілому, для здобуття особистого спасіння, для справ братської любові, для слави й добробуту Святої Христової Церкви, для благоденства Вітчизни та її захисту.

«Радіючи про Воскреслого, щоб зростали, улюблені, в благодаті й пізнанні Господа нашого й Спасителя Христа. Йому слава й тепер, і дня вічного » (2 Пет. 3, 18).

 

 

 

смиренний + Боголєп, єпископ Олександрійський і Світловодський,

керуючий Олександрійською єпархією УПЦ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПАСХА ХРИСТОВА 2015р.

м.Олександрія

Администрация сайта не несет ответственности за содержание информации, которая содержится в архивных материалах сайта, и может не разделять мнение их авторов. Ответственность за информацию несет сторона, которая ее предоставила
Интернет-издание "Епархия" (C) 2013-2020. Сайт разработан: В.Коваленко, А.Чумаченко, А.Беляев.
При использовании материалов сайта обязательным условием является ссылка на alexandria-eparhia.org.ua