098 690 42 28 (пн-пт: з 9 до 18 г.)

 

- По благословению Высокопреосвященнейшего Боголепа,
архиепископа Александрийского и Светловодского -

Фейсбук
ВКонтакте
Твиттер
Youtube

Возлюбленные о Господе боголюбивые пастыри, всечестные иноки и инокини! Дорогие братья и сестры, Христос родился! «Великая благочестия тайна: Бог явился во плоти…» (1Тим.3:16) Сердечно поздравляю всех вас, друзья мои, с Рождеством Господа, и Бога...

Желающие оказать помощь в развитии Александрийской епархии, могут перечислить средства по следующим банковским реквизитам:

Р/С 26004924426263 в ПАТ АБ ( УКРГАЗБАНК ), МФО 320478, код ЕДРПУ 23230375, СВ. о не прибыльности, 1711264600026 от 24.02.2017

Преосвященніший єпископ Боголєп зустрівся з ректором КЛА НАУ

15 серпня 2013 року, у день пам’яті перенесення мощей першомученика та архідиякона Стефана, Преосвященніший єпископ Олександрійський і Світловодський Боголєп зустрівся з ректором Кіровоградської льотної академії у с.Шамівка. Головним питанням зустрічі було відновлення церкви при бувшій Шамівській церковно-учительській школі, приміщення якої знаходиться на балансі академії.

 

Додаткова інформація.

ІСТОРІЯ ШАМІВСЬКОЇ ЦЕРКОВНО-УЧИТЕЛЬСЬКОЇ ШКОЛИ

(Шляховий К.В.)

Шамівська церковно-учительська школа була відкрита 5 жовтня 1900 року. Метою заснування школи була підготовка вчителів для церковно-приходських шкіл (однокласних, двокласних та другокласних). Кошти були виділені Училищною Радою Святішого Синоду.

  Будівлі для школи і земля (46 десятин) духовне відомство придбало у дворянина Людвіга Йосиповича Роговського.

Урочистості освяти будівлі та відкриття школи почалися 4 жовтня у приходській церкві села Шамівки всеношною службою, яку правили два протоієрея та шість священиків.

  5 жовтня архієпископ Іустин, який приїхав напередодні, з почтом (протодіаконом та іподіаконами), двома протоієреями та чотирма священиками відслужив божественну літургію.

  На літургії були присутні наглядач церковних шкіл Імперії дійсний статський радник Василь Іванович Шемякін, виконуючий обов'язки предводителя дворянства Александрійського повіту Владислав Васильович Золотницький, член Александрійської земської управи Олександр Іванович Кохановський, земський начальник 4-ї дільниці М.Н.Кармазин, інші посадові особи, інтелігенція, місцеві жителі, вчителі та учні церковних шкіл і земської школи містечка Дмитрівки і села Шамівки. Після літургії була здійснена хресна хода із церкви до приміщення школи, у якій взяли участь ще 9 священиків. Владикою був прочитаний водосвятний молебень з благословенням іконою Спасителя. Після урочистої промови хресна хода повернулася до церкви. Через годину учасники урочистостей зібралися в актовій залі, де після молитви повітовий наглядач шкіл прочитав історичну записку, в якій висвітлив обставини і причини заснування ЦУШ саме у Шамівці та зазначив, що вона повинна забезпечувати вчителями ЦПШ трьох губерній. Потім уся група учасників сфотографувалася на пам'ять. Далі у тій же залі був влаштований обід на 40 осіб.

  6 жовтня Архієпископ відвідав Успенську та Миколаївську церкви містечка Дмитрівки, а також церковно-приходські школи при них, потім повернувся у Шамівку, де у двокласній ЦПШ проекзаменував учнів усіх п'яти відділень на знання учбових предметів. Після цього Владика пішов у нововідкриту ЦУШ, де був присутнім на уроці російської мови у 1-му класі і ретельно оглянув приміщення усіх трьох поверхів головного корпусу та надав завідувачу школою керівні вказівки щодо розміщення класних і спальних кімнат. Оглядини приміщень закінчилися о 12 годині, а у 13.30 Преосвященний Іустин відбув у Знам'янку, а звідти залізницею до Єлисаветграда.

  Надзвичайне для села свято з участю представників різних установ, п'ятнадцяти священників, урочисте архієрейське богослужіння надовго залишилися у пам'яті місцевих жителів.

  В історичній записці наглядача церковно-приходських шкіл Александрійського повіту священика Леоніда Лисого викладено усі подробиці подій, пов'язаних із заснуванням школи.

  Наприкінці ХІХ століття у зв'язку зі значним зростанням кількості ЦПШ зросла і потреба у вчителях цих учбових закладів. Духовні семінарії та жіночі єпархіальні училища, головні постачальники вчителів ЦПШ, не встигали забезпечити зайняття вакансій і тому Училищна Рада Святішого Синоду вирішила збільшити кількість церковно-училищних шкіл. Таких закладів у Росії тоді було небагато.

  У 1896 році до церковно-приходських однокласних (два роки навчання), двокласних (чотири роки навчання) шкіл і шкіл грамоти додався особливий тип церковної школи - другокласні школи з учительськими при них курсами. Другокласні школи готували вчителів для шкіл грамоти.

  В Александрійському повіті спочатку було запропоновано заснувати дві другокласні школи - одну в містечку Новгородці, другу - в місті Александрії, де у 1896 році Міська Дума виділила для цієї мети 4 десятини землі. У липні 1898 року з Училищної Ради Святішого Синоду були отримані не тільки дозволи на влаштування цих шкіл, але й плани шкільних будівель і значні суми на будівельні матеріали й роботи. Для нагляду за будівництвом була затверджена будівельна комісія. Все було готове для здійснення проектів, але сталося так, що будівництво в м. Новгородці протягом осені 1898 та літа 1899 років було завершене і школа у вересні відкрита, Александрійський же проект був призупинений, а потім його і зовсім відмінили.

  Сталося це з таких причин. У 1898 році Херсонська Єпархіальна рада вибрала містечко Дмитрівку місцем для організації літніх педагогічних курсів для вчителів ЦПШ трьох північних повітів Херсонської єпархії. Тут виявилося, що власник Шамівського маєтку дворянин Людвіг Роговський хоче продати свій дім і садибу, якщо знайдеться підходящий покупець. У той же час комісія по влаштуванню Александрійської другокласної школи вияснила, що за асигновані на будівництво 17.659 рублів побудувати школу згідно із затвердженим планом у зв'язку з подорожчанням матеріалів неможливо і треба піднімати питання про додаткове асигнування. Повітовий наглядач шкіл повідомив про це єпархіальному наглядачеві під час зустрічі з ним на курсах у Дмитрівці, де вони і вирішили оглянути дім і садибу Роговського з метою купівлі для школи замість будівництва її в Александрії. Огляд дому, будівель і садиби показав, що вони відповідають усім вимогам для влаштування другокласної школи - дім для класів і гуртожитку доволі просторий, квартир для службовців вистачає, інші служби справні й у необхідній кількості, води достатньо, великий сад, багато присадибної землі, а головне - поряд приходський храм і при ньому школа для практики учительського класу. Але власник бажав получити за дім і 31 десятину землі при ньому 29 000 рублів і тому до асигнованих 17 659 рублів треба було просити ще 11 500. Та зручності, які мала отримати другокласна школа у Шамівці, порівняно до умов у Александрії, де Міська Дума виділила усього 4 десятини землі, змусили негайно розпочати клопотання про зміну місця її влаштування.

  У кінці серпня 1898 року повітовий наглядач отець Леонід Лисий надав безпосередньо наглядачеві церковних шкіл Російської імперії В.І.Шемякіну докладну доповідь про суть справи з додатком фотографій дома та описом розмірів і розташування кімнат. Відповідь була майже миттєва - через кілька днів єпархіальний наглядач телеграмою отримав дозвіл на придбання дому і садиби у Шамівці.

  6 жовтня 1898 року Александрійське відділення направило до Єпархіальної училищної ради клопотання про дозвіл на купівлю у дворянина Л.Роговського шамівської садиби на 31 десятині землі з існуючими на ній жилими та господарчими будівлями для розміщення другокласної церковно-приходської школи, запланованої для м. Александрії. 13 жовтня Єпархіальна рада передала клопотання Александрійського відділення до Училищної Ради Святішого Синоду.

  22 жовтня у Шамівку прибув наглядач церковних шкіл імперії для особистого огляду пропонованої для купівлі садиби та дому і повністю погодився з аргументами щодо їх вигідності. Більше того, розташування Шамівки поблизу кордонів чотирьох губерній (Херсонської, Київської, Полтавської та Катеринославської) та біля двох залізничних ліній навело його на думку заснувати тут замість другокласної церковно-приходської церковно-учительську школу. Результатом стала журнальна постанова Училищної ради Святішого Синоду від 3 листопада 1898 року за № 874:

  "В виду того, что покупка у землевладельца Людвига Роговскаго находящейся в с. Шамовке усадьбы, размером в 31 десятину с существующими на оной жилыми и хозяйственными постройками, по словесному заявлению лично осматривавшаго помянутую усадьбу и здания Наблюдателя церковных школ Империи, Действительнаго Статскаго Советника В.И.Шемякина, представляется весьма выгодною и что с. Шамовка, как находящееся близ границ четырех губерний и вблизи двух железнодорожных линий представляет удобный пункт для учреждения в оном церковно-учительской школы, а также для устройства летних курсов, особенно по сельскому хозяйству, Совет постановил

  1) разрешить Херсонскому Епархиальному Училищному Совету приобрести покупкою у Людвига Роговскаго находящуюся в с. Шамовке усадьбу, мерою 31 десятина, с строениями, на каковую покупку ассигновать 29.000 рублей из суммы, отпускаемой на устройство церковно-учительских школ;

  2) в виду заявления Наблюдателя церковных школ Империи о том, что для укрепления покупаемой усадьбы весьма полезно было бы приобрести у Роговскаго находящийся рядом с этой усадьбой фруктовый сад в 7 десятин, а также пахотную землю лучшаго качества 9 десятин, поручить Епархиальному Училищному Совету войти в соглашение с Роговским относительно приобретения у него означеннаго сада и земли по цене не свыше 300 рублей за десятину;

  3) за сим, принимая во внимание, что разрешенная постройка здания второклассной школы в г. Александрии, за открытием в селе Шамовке, находящейся вблизи г. Александрии церковно-учительской школы, представляется уже излишнею, так как одна второклассная школа в этом уезде (в м. Новгородке) уже разрешена, то таковую отменить".

  Затрачений був ще цілий рік на те, щоб прийти до остаточної угоди з Л.Роговським про купівлю садиби та отримання відповідних документів для безперешкодного виклопотання у імператора дозволу на закріплення цього майна за Духовним Відомством.

  13 листопада 1899 року за особистою доповіддю обер-прокурора Святішого Синоду імператор Николай ІІ дав дозвіл на закріплення за Духовним Відомством ділянки землі у кількості 45,97 десятин при селі Шамівці для влаштування церковно-учительської школи, про що надійшов указ Святішого Синоду на ім'я Архієпископа Херсонського і Одеського Іустина від 24 листопада 1899 року за № 7512.

  Ще два місяці пішло на укладання нотаріальних закріпних актів на придбане майно, а у квітні 1900 року особлива комісія, яка складалася з осіб єпархіальної та церковно-шкільної служби прийняла майно у завідування Херсонської Єпархіальної Училищної Ради.

  Нарешті ухвалою Святішого Синоду від 26 липня - 2 серпня 1900 року постановлено відкрити Шамівську церковно-учительську школу з початком 1900-1901 навчального року у складі першого класу. У цей клас було прийнято 18 осіб, 15 з яких стали першими випускниками.

  Першим завідувачем школи був кандидат богослов'я священик Володимир Ільїнський, викладачами загальноосвітніх дисциплін - кандидати богослов'я Олександр Дитятін та Володимир Володимирович Лобачевський; музику та співи викладав Макарій Георгійович Рибальченко, сільське господарство вів Федосій Данилович Биба.

  8 червня 1903 року в Шамівській церковно-учительській школі відбулася урочиста акція, присвячена закінченню учбового року та першому випуску вчителів для початкових училищ (шкіл). Крім вчителів з промовами виступили випускники А.Мирошников і Д.Цибульников, вихованець М.Німець. На 1903 рік Шамівська ЦУШ була однією з п'яти шкіл єпархії, які мали гуртожитки. У 1906 році посада завідувача була вакантною, а склад викладачів залишався таким же.

  Учительські школи і семінарії надавали педагогічну освіту особам усіх станів православного віросповідання, бажаючим присвятити себе вчительській діяльності у начальній школі. До 1864 року спеціальних закладів для підготовки вчителів для молодших учбових закладів не існувало, вони почали створюватися після видання у тому році Положення про народні училища.

  Учительські семінарії та школи були трьох категорій: 1) урядові (казенні) семінарії; 2) урядові учительські школи для інородців; 3) школи, які утримувалися за рахунок земств і приватних осіб.

  Шамівська церковно-учительська школа відносилася до першої категорії. Для практичних занять у викладанні при учительських семінаріях і школах існували начальні училища. Вихованці Шамівської ЦУШ практикувалися у Шамівській двокласній церковно-приходській школі.

  До учительських семінарій і шкіл приймалися особи не молодше 16 років. Після трирічного курсу навчання вони отримували свідоцтва на звання учителя начального училища і на весь час роботи за спеціальністю звільнялися від усіх повинностей.

  В учительських семінаріях і школах викладалися: Закон Божий, основи педагогіки, російська  і церковнослов'янська мови, арифметика, основи геометрії, землемірна справа, історія, географія, лінійне креслення, природознавство, каліграфія, співи та музика, ремесла, гімнастика, національні мови, сільське господарство. Станом на 1 січня 1899 року в Російській імперії діяло 63 учительських семінарії та школи.

  У Шамівську ЦУШ приймалися особи всіх верств і звань православного віросповідання не молодші 15 років та не старші 18 років, які закінчили курс двокласних шкіл чи інших учбових закладів не меншого курсу і склали відповідні іспити (Закон Божий, слов'янська та російська мови, арифметика, історія, географія, співи). Особи, не здатні до співу не приймалися. Своєкоштні вихованці платили 70 рублів на рік за гуртожиток. Сироти і діти бідних батьків приймалися на казенне утримання. Вихованці казенного утримання повинні були відпрацювати на посаді вчителя у Відомстві Православного віросповідання п'ять років. Недбалі казеннокоштні учні могли бути позбавлені казенного утримання і навіть звільнені зі школі за постановою Ради школи. Практичні зайняття зі сільського господарства виконувалися учнями не тільки протягом учбового року, а й влітку, для чого утримувалися при школі й на літні канікули. Такий акцентований сільськогосподарський уклін навчання створив певну педагогічну традицію та відповідну матеріально-технічну базу, яка була використана у подальшій долі закладу після його скасування.

  1 травня 1914 року Шамівську церковно-учительську школу відвідав архієпископ Херсонський і Одеський Назарій. З опису цього візиту видно, що при школі був гуртожиток, тобто вона була інтернатного типу. На першому поверсі школи знаходилися класи, їдальня, кухня та вчительська кімната. На другому поверсі знаходився шкільний храм (домова церква). Завідувачем школою у той час був священик Г.Прокопович.

  Після встановлення радянської влади на базі Шамівської церковно-учительської школи був створений сільськогосподарський технікум (Знам'янський сільськогосподарський технікум Міністерства сільського господарства УРСР). Але це вже інша історія.

 

Администрация сайта не несет ответственности за содержание информации, которая содержится в архивных материалах сайта, и может не разделять мнение их авторов. Ответственность за информацию несет сторона, которая ее предоставила
Интернет-издание "Епархия" (C) 2013-2020. Сайт разработан: В.Коваленко, А.Чумаченко, А.Беляев.
При использовании материалов сайта обязательным условием является ссылка на alexandria-eparhia.org.ua