098 690 42 28 (пн-пт: з 9 до 18 г.)

 

- По благословению Высокопреосвященнейшего Боголепа,
архиепископа Александрийского и Светловодского -

Фейсбук
ВКонтакте
Твиттер
Youtube

Возлюбленные о Господе боголюбивые пастыри, всечестные иноки и инокини! Дорогие братья и сестры, Христос родился! «Великая благочестия тайна: Бог явился во плоти…» (1Тим.3:16) Сердечно поздравляю всех вас, друзья мои, с Рождеством Господа, и Бога...

Желающие оказать помощь в развитии Александрийской епархии, могут перечислить средства по следующим банковским реквизитам:

Р/С 26004924426263 в ПАТ АБ ( УКРГАЗБАНК ), МФО 320478, код ЕДРПУ 23230375, СВ. о не прибыльности, 1711264600026 от 24.02.2017

Рождественское послание Высокопреосвященнейшего Боголепа, архиепископа Александрийского и Светловодского, всечестным пастырям, монашествующим и всем верным чадам  Александрийской епархии Украинской Православной Церкви

Возлюбленные о Господе боголюбивые пастыри, всечестные иноки и инокини!

Дорогие братья и сестры, Христос родился!

«Великая благочестия тайна: Бог явился во плоти…» (1Тим.3:16)

Сердечно поздравляю всех вас, друзья мои, с Рождеством Господа, и Бога, и Спаса нашего Иисуса Христа. Для сердец верующих нынешняя рождественская ночь так же незабываема и торжественна, как и две тысячи лет назад. Именно тогда совершилось самое колоссальное событие: родился Спаситель. Родился тот, кто первый в истории научил людей побеждать кротостью, а не силою. Он показал на Себе, что за истину нужно умирать, а не принуждать к принятию истины. Он первый предвозвестил небесную награду гонимому и гонимым. Всем людям Он дал в завет любовь и мир как новый смысл бытия. 

Но самое главное для нас в этом празднике – это потрясающее чудо того, что Богу важно стать одним из нас. Это удивительная тайна. Ведь всемогущий Бог может управлять миром, не рождаясь на земле человеком. Он может слышать наши молитвы, исполнять их. Ему подчиняются вселенные. Он может всё… «Ты создал нас для себя и не успокоится наше сердце, пока мы тебя не найдем», – пишет Блаженный Августин. А как мы его можем найти, если он где-то, далеко, невидимый, непостижимый, неизвестный? И вот единственная возможность его найти – когда он сам приходит и становится одним из нас. Это самое великое чудо, которое происходит с человечеством. Бог не просто становится одним из нас, он приходит в такой беззащитности, в такой немощи. Он приходит, спеленатый по рукам и ногам. 

 Более того, наш Творец сам лишает себя власти над своим творением, он не вмешивается в нашу жизнь. Он не довлеет над нами. Он ничего нас не заставляет делать. Не заставляет нас даже верить в себя. Он просто приходит в этот мир, и ему, оказывается, очень мало надо места в этом мире. Ему ничего особенно не надо. Даже не надо, чтобы люди, которые к нему приходят, были какими-то особенными людьми. Приходят безграмотные, дурно пахнущие пастухи. И сам он среди этой вони, хлева, навоза. Понимаете! Вот оказывается, какой у нас Бог. И тогда понятно, как можно такого Бога полюбить. Нельзя любить того, кого ты не знаешь. Невозможно полюбить по приказу, по заповеди. А можно полюбить того, кого ты узнал. И оказывается, что ЕГО можно узнать! Более того, он становится Человеком для того, чтобы мы с ним стали родными. Не зря же главным таинством у нас, христиан, является таинство тела и крови Христовых, через которые мы со Господом соединяемся. 

И ещё, если бы не родился Христос, человек на Страшном Суде мог бы задать Богу справедливый вопрос: «Какое право Ты имеешь меня судить? Разве Ты знаешь, что такое боль, нищета, голод, страх, унижение? Разве Ты был в моей «шкуре», чтобы судить меня?» Но теперь Бог может ответить: «Был». И не просто гостем, а настоящим Человеком, Который испытал всё: нужду, нищету, голод и жажду, Который начал свой крестный путь на Голгофу от самых пеленок.

 Для Александрийской епархии Украинской Православной Церкви, минувший год благости Божией, был насыщен и ознаменован интересными событиями. Мы отметили столетнюю годовщину со дня мученической кончины святого Николая Искровского. Решением Священного Синода нашей Церкви к лику месточтимых святых была причислена подвижница благочестия блаженная исповедница Иулитта (Педан), обретены ее святые мощи.

Ныне я от всего сердца благодарю всех вас, братья и сестры, за верность и молитвенную поддержку, которые помогали и укрепляли меня на нелегком пути архиерейского служения. Низко кланяюсь нашему духовенству, которое, невзирая на сложные условия испытаний нашей веры, выстояло пред лицом многих искушений и не отступило от Истины! Христос, облекшийся в человеческое естество, понуждает нас к чистому служению, невозбранному предстоянию пред Ним с исполненными благодарностью сердцами.

Сегодня, когда наше общество погружено в противоречия и разделения, охвачено беспокойством и целиком занято борьбой в поисках лучшего завтрашнего дня, мы всем своим существом ощущаем крайнюю необходимость прислушаться к голосу пришедшего в мир Спасителя, призывающего: «Придите ко мне все труждающиеся и обремененные, и Я успокою вас» (Мф.11:28). Всё, что в человеческой душе возвышается над суетой и беспокойством повседневности, всё, что создается не для сиюминутных потребностей, а служит для вечности, – все это является плодом мира Христова. За этот благословенный мир отвечают не только властьпредержащие, но и все мы! Каждый человек отвечает за этот мир. За мир своей семьи, своего города или села. За мир своего Отечества. Но мы, христиане, особенно отвечаем за этот мир, потому что Господь в этот мир пришел. Он в этом мире родился. Он пришел сюда для того, чтобы нас спасти от злобы, от разделения, от агрессии. Он пришел даровать нам любовь, и поэтому мы должны как-то думать о любви. Особенно сейчас в эти рождественские дни. Не о том, что нас разделяет, а о том, что может нас соединить.

Проведем, несмотря на окружающий нас нравственный ужас, наступающий праздник Рождества Христова спокойно, даже беззаботно: именно, чтобы согреться душою и собрать силы для борьбы с жизненным мраком. "Всякое ныне житейское отложим попечение" – эти слова любимейшего церковного песнопения, собственно, приложимы ко всякому празднику и зовут каждого человека и весь народ изжить, выдавить из себя черную каплю страха, смятения, отчаяния. Попробуем, возлюбленные, забыть о политике и кризисе, отдадимся всею душою одной Церкви и событию, которое она празднует и зовет весь народ праздновать с собою. Пойдем в храмы, а вернувшись из храма домой, раскроем Евангелие и перечитаем внимательно евангельское повествование о Рождестве Христовом, о пении ангелов над пещерою, и об удивлении пастухов, и о поклонении волхвов, и о путешествии Святой Девы в Египет... Обо всех этих чудных историях, прекраснее которых ничего никогда не бывало. 

 Вознесем наши молитвы Господу Иисусу Христу, чтобы наступивший год был для нас временем мира, благоденствия, спокойного труда. Пусть Божие благословение пребывает на вас, ваших семьях и на всяком добром деле. Сторонитесь тех, кто сеет вражду и злобу, умейте распознавать ложь и клевету. Да укрепит вас Господь в правде и истине!                              

Христос родился! Славим Его!

С любовью молящийся за вас, смиренный Боголеп, архиепископ Александрийский и Светловодский

 

 

 

Різдвяне послання Високопреосвященнішого Боголєпа, архієпископа Олександрійського і Світловодського, всечесним пастирям, чернецтву і всім вірним чадам

Олександрійської єпархії Української Православної Церкви

      

Возлюблені у Господі боголюбиві пастирі, всечесні ченці та черниці!

Дорогі брати і сестри, Христос народився!

«Велика благочестя тайна: Бог явився у плоті ...» (1Тим.3: 16)

Сердечно вітаю всіх вас, друзі мої, з Різдвом Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа. Для сердець віруючих нинішня різдвяна ніч так само незабутня і урочиста, як і дві тисячі років тому. Саме тоді відбулося сама колосальна подія: народився Спаситель. Народився той, хто перший в історії навчив людей перемагати лагідністю, а не силою. Він показав на Собі, що за істину потрібно вмирати, а не примушувати до прийняття істини. Він першим провістив небесну нагороду гнаному і гнаним. Всім людям Він дав в заповіт любов і мир як новий сенс буття.

Але найголовніше для нас в цьому святі - це приголомшливе диво того, що Богу важливо стати одним з нас. Це дивовижна таємниця. Адже всемогутній Бог може керувати світом, не народжуючись на землі людиною. Він може чути наші молитви, виконувати їх. Йому підкоряються всесвіти. Він може все ... «Ти створив нас для себе і не заспокоїться наше серце, поки ми тебе не знайдемо», - пише Блаженний Августин. А як ми його можемо знайти, якщо він десь, далеко, невидимий, незбагненний, невідомий? І ось єдина можливість його знайти - коли він сам приходить і стає одним з нас. Це саме велике чудо, яке відбувається з людством. Бог не просто стає одним з нас, він приходить в такий беззахисності, в такій немочі. Він приходить, сповитий по руках і ногах.

 Більш того, наш Творець сам позбавляє себе влади над своїм творінням, він не втручається в наше життя. Він не тяжіє над нами. Він нічого нас не змушує робити. Не змушує нас, навіть, вірити в себе. Він просто приходить в цей світ, і йому, виявляється, дуже мало треба місця в цьому світі. Йому нічого особливо не треба. Навіть не треба, щоб люди, які до нього приходять, були якимись особливими. Приходять безграмотні, погано пахнучі пастухи. І сам він серед цього смороду, хліву, гною. Розумієте! Ось виявляється, який у нас Бог. І тоді зрозуміло, як можна такого Бога полюбити. Не можна любити того, кого ти не знаєш. Неможливо полюбити за наказом, за заповіддю. А можна полюбити того, кого ти пізнав. І виявляється, що Його можна пізнати! Більш того, він стає Людиною для того, щоб ми з ним стали рідними. Не дарма ж головним таїнством у нас, християн, є таїнство Тіла і Крові Христових, через які ми з Господом єднаємося.

І ще, якби не народився Христос, людина на Страшному Суді могла б задати Богу справедливе запитання: «Яке право Ти маєш мене судити? Хіба Ти знаєш, що таке біль, злидні, голод, страх, приниження? Хіба Ти був в моїй «шкірі», щоб судити мене? »Але тепер Бог може відповісти:« Був ». І не просто гостем, а справжньою Людиною, яка зазнала все: нужду, злидні, голод і спрагу, яка почала свій хресний шлях на Голгофу від самих пелюшок.

 Для Олександрійської єпархії Української Православної Церкви, минулий рік благості Божої, був насичений і ознаменований цікавими подіями. Ми відзначили столітню річницю від дня мученицької кончини святого Миколая Іскрівського. Рішенням Священного Синоду нашої Церкви до лику місцевошанованих святих була зарахована подвижниця благочестя блаженна сповідниця Іулітта (Педан), знайдені її святі мощі.

Нині я від усього серця дякую всім вам, брати і сестри, за вірність і молитовну підтримку, які допомагали і зміцнювали мене на нелегкому шляху архієрейського служіння. Низько вклоняюся нашому духовенству, яке, незважаючи на складні умови випробувань нашої віри, вистояло перед обличчям багатьох спокус і не відступило від Істини! Христос, облікшийся в людське єство, примушує нас до чистого служіння, безборонного стояння перед Ним зі сповненними вдячністю серцями.

Сьогодні, коли наше суспільство занурене в протиріччя і поділи, охоплено занепокоєнням і повністю зайнято боротьбою в пошуках кращого завтрашнього дня, ми всім своїм єством відчуваємо гостру потребу прислухатися до голосу явленного у світ Спасителя, який закликає: «Прийдіть до мене всі струджені та обтяжені, і Я заспокою вас »(Мф.11: 28). Все, що в людській душі підноситься над суєтою і занепокоєнням повсякденності, все, що створюється не для сьогоденних потреб, а служить для вічності, - все це є плодом миру Христового. За цей благословенний мир відповідають не тільки можновладці, а й всі ми! Кожна людина відповідає за цей світ. За мир своєї сім'ї, свого міста або села. За мир своєї Батьківщини. Але ми, християни, особливо відповідаємо за цей світ, тому що Господь в цей світ прийшов. Він в цьому світі народився. Він прийшов сюди для того, щоб нас врятувати від злості, від поділу, від агресії. Він прийшов дарувати нам любов, і тому ми повинні якось думати про любов. Особливо зараз, в ці різдвяні дні. Не про те, що нас розділяє, а про те, що може нас з'єднати.

Проведемо, незважаючи на навколишній нас моральний жах, який настає, свято Різдва Христового спокійно, навіть безтурботно: саме, щоб зігрітися душею і зібрати сили для боротьби з життєвим мороком. "Будь-яке нині життєве відкладемо піклування" - ці слова найулюбленішого церковного співу, власне, відносяться до будь-якого свята і звуть кожну людину і весь народ зжити, видавити з себе чорну краплю страху, сум'яття, розпач. Спробуємо, любі мої, забути про політику та кризу, віддаймося всією душею одній Церкві і події, яку вона святкує і кличе весь народ святкувати з собою. Підемо до храмів, а повернувшись з храму додому, розкриємо Євангеліє і перечитаємо уважно євангельське оповідання про Різдво Христове, про спів ангелів над печерою, і про подив пастухів, і про поклоніння волхвів, і про подорож Святої Діви в Єгипет ... Про всі ці дивовижні історії, прекрасніше яких нічого ніколи не бувало.

 Підіймімо наші молитви Господу Ісусу Христу, щоб новий рік був для нас часом миру, добробуту, спокійного праці. Нехай Боже благословення перебуває на вас, ваших родинах і на кожному доброму ділі. Відмежовуйтеся тих, хто сіє ворожнечу і злобу, вмійте розпізнавати брехню і наклеп. Нехай зміцнить вас Господь в правді та істині!

Христос народився! Славімо Його!

З любов'ю молящийся за вас, смиренний Боголєп, архієпископ Олександрійський і Світловодський

Администрация сайта не несет ответственности за содержание информации, которая содержится в архивных материалах сайта, и может не разделять мнение их авторов. Ответственность за информацию несет сторона, которая ее предоставила
Интернет-издание "Епархия" (C) 2013-2020. Сайт разработан: В.Коваленко, А.Чумаченко, А.Беляев.
При использовании материалов сайта обязательным условием является ссылка на alexandria-eparhia.org.ua