098 690 42 28 (пн-пт: з 9 до 18 г.)

 

- По благословению Высокопреосвященнейшего Боголепа,
архиепископа Александрийского и Светловодского -

Фейсбук
ВКонтакте
Твиттер
Youtube

Сьогодні вся Олександрійська єпархія підносить свої молитви вдячності Богу, за Його милість і щедроти.  Саме 4 грудня народився наш добрий Архіпастирь, наставник і приклад в духовному.    Ваше Високопреосвященство, щиросердечно вітаємо Вас з...

Желающие оказать помощь в развитии Александрийской епархии, могут перечислить средства по следующим банковским реквизитам:

Р/С 26004924426263 в ПАТ АБ ( УКРГАЗБАНК ), МФО 320478, код ЕДРПУ 23230375, СВ. о не прибыльности, 1711264600026 от 24.02.2017

Сборщик RSS-лент

КИЇВ. Звіт Керуючого справами Української Православної Церкви за 2019 рік

http://pravoslavye.org.ua - 3 часа 24 минуты назад
Під час підсумкового у 2019 році засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви, керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній доповів про життєдіяльність Церкви за минулий рік. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ. І. Визначні події в житті Українській Православній Церкві Найбільш знаковими подіями у житті Української Православної Церкви у 2019 році стали: 75-річчя з дня народження та 5-річчя інтронізації Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія. 75 років з Дня народження Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія 5 листопада 2019 року виповнилося 75 років з Дня народження Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія. 25 червня, у день пам’яті преподобного Онуфрія Великого, який є Небесним покровителем Його Блаженства, на площі перед Успенським собором Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври відбулась урочиста Божественна літургія. Разом з Блаженнішим владикою співслужив увесь єпископат та духовенство Української Православної Церкви, а також ієрархи та представники Помісних Православних Церков: митрополит Сінгапурський і Південно-Східно-Азіатський Сергій (Руська Православна Церква), митрополит Карфагенський Мелетій (Олександрійський Патріархат), митрополит Вострський Тимофій (Єрусалимський Патріархат), єпископ Моравічський Антоній (Сербська Православна Церква), митрополит Ловчанський Гавриїл (Болгарська Православна Церква), митрополит Тамасоський Ісаія (Кіпрська Православна Церква), єпископ Гайновський Павел (Польська Православна Церква), архієпископ Празький Михаїл (Православна Церква Чеських земель і Словаччини) та митрополит Корсунський Антоній (Руська Православна Церква). Після закінчення Літургії були виголошені вітальні слова. Також Блаженнішому Митрополиту Онуфрію вручені високі церковні нагороди від Предстоятелів Руської, Олександрійської, Єрусалимської, Румунської, Сербської, Болгарської, Кіпрської, Польської Церков, Православної Церкви Чеських земель і Словаччини та Православної Церкви в Америці. Від усієї повноти Української Православної Церкви вітання Його Блаженству виголосив Преосвященний митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел та вручив найвищу нагороду Священного Синоду Української Православної Церкви — орден святого апостола Андрія Первозванного. 5-та річниця інтронізації Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія 17 серпня 2014 року, в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі відбулась інтронізація Предстоятеля Української Православної Церкви, яким на Соборі єпископів УПЦ, що відбувся 13 серпня 2014 року, було обрано тодішнього Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія. У 2019 році, з нагоди святкування 5-ї річниці інтронізації, в Києво-Печерській Лаврі була відслужена святкова Божественна літургія, за якою Його Блаженству, крім єпископату та духовенства УПЦ, співслужили представники Православної Церкви в Америці. Після закінчення богослужіння Преосвященний митрополит Хустський і Виноградівський Марк від імені Священного Синоду, єпископату, духовенства і багатомільйонної пастви Української Православної Церкви зачитав Блаженнішому владиці вітальне слово. З п’ятиріччям інтронізації Предстоятеля також привітали гості з Америки, які виголосили вітання від імені Предстоятеля Православної Церкви в Америці Блаженнішого Митрополита всієї Америки і Канади Тихона. 1031-ша річниця Хрещення Київської Русі Традиційно, щороку 27 та 28 липня в Києві проходять святкування з нагоди річниці Хрещення Київської Русі та дня пам’яті її хрестителя — святого рівноапостольного великого князя Володимира. У цьому році Українська Православна Церква урочисто відзначила 1031-шу річницю цієї визначної події. 27 липня у столиці на Володимирській гірці відбувся святковий молебень, який очолив Предстоятель Української Православної Церкви у співслужінні усього єпископату Української Православної Церкви, представників Сербської Православної Церкви та Православної Церкви Чеських земель і Словаччини, духовенства з усіх єпархій УПЦ та багаточисельного народу. З нагоди святкувань з усіх куточків України до Києва прибули загальношановані святині, серед яких 5 чудотворних ікон: Почаївська, Зимненська, Касперівська, Святогірська, Києво-Печерська «Успіння Богородиці»; частка мощей святого рівноапостольного великого князя Володимира, стопа апостола Андрія Первозваного, а також святі мощі 18-ти сповідників віри (священномученика Володимира (Богоявленського), святителя Луки Кримського, преподобного Алексія Карпаторуського, преподобного Лаврентія Чернігівського, преподобного Кукші Одеського, преподобного Амфілохія Почаївського, 11-ти Святогірських преподобних та праведного Петра Калнишевського). Після завершення молебню велелюдна хода разом зі святинями пройшла з молитвою центральними вулицями Києва до Києво-Печерської Лаври, де розпочалося Всенічне бдіння. Участь у цьогорічній Хресній ході взяли близько 300 тисяч вірян. Традиційно усіх паломників, які прибувають звідусіль у ці дні до Києва гостинно приймали святі обителі та парафії м. Києва. Понад 3,8 мільйона телеглядачів стали учасниками урочистих богослужінь до Дня Хрещення Русі, що транслювалися на телеканалі «Інтер», і подивились святкові спецпроекти. Після завершення Хресної ходи та богослужіння святині були розміщені до 28 липня для поклоніння вірян у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія та Феодосія Печерських Києво-Печерської Лаври. Протягом усієї ночі тисячі вірян приходили до храму, щоб вклонитися чудотворним іконам та святиням, що прибули на святкування. 28 липня, у сам день свята, на площі перед Успенським собором Києво-Печерської Лаври була звершена урочиста Божественна літургія. Богослужіння очолив Блаженніший Митрополит Онуфрій, якому співслужив єпископат УПЦ, єпископ Нішський Арсеній (Сербська Православна Церква), архієпископ Михайловський і Кошицький Георгій (Православна Церква Чеських земель і Словаччини) та багаточисельне духовенство з різних єпархій Української Православної Церкви. За богослужінням відбулось прославлення трьох нових місцевошанованих святих Київської єпархії: ректорів Київської духовної академії святителя Василія (Богдашевського), сповідника, святителя Сильвестра (Малеванського) та професора КДА священномученика пресвітера Олександра Глаголєва. Слід також зазначити, що протягом року у єпархіях Української Православної Церкви пройшли багаточисельні Хресні ходи, під час яких архієреї, духовенство та віруючі підносили молитви про мир в Україні та єдність Православ’я, а також вшанували чудотворні образи Божої Матері, святих угодників Божих та новомучеників і сповідників Української Православної Церкви. ІІ. Священний Синод Української Православної Церкви За звітний період відбулося чотири засідання Священного Синоду Української Православної Церкви: 7 та 17 грудня 2018 року, 3 квітня і 28 липня 2019 року. У його засіданнях взяли участь постійні та тимчасові члени Священного Синоду Української Православної Церкви. Постійними членами Священного Синоду є: митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел, митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар, митрополит Хустський і Виноградівський Марк, митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон, митрополит Кам’янець-Подільський і Городоцький Феодор, митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, митрополит Луганський і Алчевський Митрофан та митрополит Бориспільський і Броварський Антоній. Як тимчасові члени у роботі Священного Синоду за звітний період взяли участь такі Преосвященні: митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій, митрополит Сумський і Охтирський Євлогій, митрополит Джанкойський і Роздольненський Аліпій, архієпископ Роменський і Буринський Іосиф, архієпископ Бердянський і Приморський Єфрем, архієпископ Волинський і Луцький Нафанаїл. На засіданні 7 грудня 2018 року Священний Синод мав міркування про втручання державної влади в церковне життя в Україні та проведення так званого об’єднавчого собору, а також про тиск і кримінальні переслідування єпископату, духовенства та вірних Української Православної Церкви. Вивчивши питання щодо втручання державної влади у церковне життя та проведення так званого об’єднавчого собору, Священний Синод зазначив, що попри неодноразові звернення Української Православної Церкви, державна влада в Україні продовжує грубо втручатися в церковне життя. Також члени Синоду констатували, що Українська Православна Церква не визнає рішень Константинопольського Патріархату від 11 жовтня 2018 року, зокрема, щодо поширення юрисдикції Константинопольського Патріархату на територію України, зняття анафеми, церковних заборон та поновлення в ієрархічному та священному сані очільників церковних розколів в Україні. Було наголошено, що Константинопольський Патріарх не має жодного канонічного права скликати будь-яке зібрання в Україні і викликати на нього архієреїв Української Православної Церкви, а «об’єднавчий собор» слід вважати незаконним зібранням, оскільки в ньому братимуть участь представники розкольницьких угрупувань. Окрім того, Синод не благословив брати участь у так званому соборі єпископату, духовенству, чернецтву і мирянам УПЦ. Члени Священного Синоду висловили занепокоєння чисельними випадками тиску на Преосвященних Української Православної Церкви з метою примусити їх взяти участь у так званому об’єднавчому соборі, що є прямим спонуканням до порушення архієрейської присяги, яку єпископи зобов’язувалися дотримуватися навіть під загрозою смерті, і звернули увагу, що Українська Православна Церква не уповноважує нікого з числа єпископату, духовенства, чернецтва та мирян представляти Українську Православну Церкву на так званому об’єднавчому соборі. Також Священний Синод підкреслив, що Українська Православна Церква вважатиме будь-які рішення так званого об’єднавчого собору недійсними та такими, що не матимуть жодної юридичної та канонічної сили. У питанні щодо тиску та безпідставних кримінальних переслідувань єпископату, духовенства та вірних Української Православної Церкви, Священний Синод констатував, що такі дії з боку органів державної влади є порушенням конституційного права громадян України на свободу віросповідання. Зважаючи на це, Синод уповноважив Блаженнішого Митрополита Онуфрія повідомити Помісні Православні Церкви, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, міжнародні правозахисні організації, дипломатичні установи про тиск та кримінальні переслідування духовенства та вірян Української Православної Церкви. 17 грудня Священний Синод оприлюднив Звернення до єпископату, духовенства, чернецтва та вірян Української Православної Церкви, а також уповноважив Предстоятеля Української Православної Церкви проінформувати Предстоятелів Помісних Православних Церков щодо останніх подій в релігійному житті України (Журнал №73). Також члени Синоду закликали невідкладно повідомляти у Юридичний відділ Української Православної Церкви про випадки порушення прав єпископату, духовенства, мирян та установ Української Православної Церкви (перешкоджання у звершенні богослужінь, захоплення храмів, вчинення провокацій та тиску, погрози тощо) (Журнал №73). Розглянувши на засіданні Священного Синоду 3 квітня 2019 року ситуацію, що склалася в церковному житті України та у світовому Православ’ї після антиканонічного надання Константинопольським Патріархатом Томосу про автокефалію новоствореній «Православній Церкві України», була оприлюднена Заява Священного Синоду щодо ситуації в українському і світовому Православ’ї (Журнал №01). У зв’язку з грубим порушенням законодавства України через захоплення храмів Української Православної Церкви, Синод висловив глибоке занепокоєння та наголосив на необхідності підтримки і надання допомоги громадам Української Православної Церкви, храми яких були захоплені. Зважаючи на це, для надання допомоги була утворена тимчасова комісія, яку очолив вікарій Київської Митрополії Преосвященний єпископ Васильківський Миколай (Журнал №03). Для більш ретельного вивчення спадку новомучеників та сповідників Української Православної Церкви Священний Синод благословив відкриття при Київській духовній академії Центру вивчення спадщини новомучеників і сповідників ХХ століття (Журнал №10). Основною темою порядку денного під час засідання Священного Синоду 28 липня 2019 року стало питання щодо участі Української Православної Церкви у процесі звільнення українських полонених, які перебувають на території Російської Федерації (Журнал №20). Члени Синоду були проінформовані, що 15 червня поточного року Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звернувся до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з проханням сприяти у помилуванні та звільненні всіх українських полонених, які перебувають на території Російської Федерації. Того ж дня, Його Блаженство направив листа до Президента України В.О. Зеленського з проханням про відновлення процесу обміну полоненими, а також помилування і звільнення полонених, які знаходяться на території України. Заслухавши вищенаведену інформацію, Священний Синод підтримав ініціативу Блаженнішого Митрополита Онуфрія щодо відновлення процесу обміну полоненими, звільнення ув’язнених та встановлення миру на Донбасі і наголосив на важливості обміну полоненими у форматі «всіх на всіх». Для ефективної роботи УПЦ у згаданому процесі була створена Комісія з питань обміну полоненими та звільнення ув’язнених, до якої увійшли Преосвященний митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, Преосвященний єпископ Баришівський Віктор, вікарій Київської Митрополії та протоієрей Владислав Діханов, голова Синодального відділу Української Православної Церкви з соціально-гуманітарних питань. Священним Синодом розглянуті кадрові питання щодо єпископату Української Православної Церкви:
  • Змінено титул єпархіального архієрея Сарненської єпархії Української Православної Церкви на «Поліський і Сарненський» (Журнал №43 від 7 грудня 2018 року).
  • За участь у так званому об’єднавчому соборі, що відбувся 15 грудня 2018 року, ухилення у розкол, грубе порушенням архієрейської присяги, Постанови Собору єпископів Української Православної Церкви від 13 листопада 2018 року та рішення Священного Синоду Української Православної Церкви від 7 грудня 2018 року, а також на підставі 25-го та 34-го правила святих Апостолів, 2-го правила Антиохійського Собору, рішенням Священного Синоду УПЦ від 17 грудня 2018 року (Журнал №69) Преосвященний митрополит Вінницький і Барський Симеон звільнений від управління Вінницькою єпархією, заборонений у священнослужінні, а євхаристичне спілкування з ним з того часу припинене.
  • За участь у так званому об’єднавчому соборі, що відбувся 15 грудня 2018 року, ухилення у розкол, грубе порушенням архієрейської присяги, Постанови Собору єпископів Української Православної Церкви від 13 листопада 2018 року та рішення Священного Синоду Української Православної Церкви від 7 грудня 2018 року, а також на підставі 25-го та 34-го правила святих Апостолів, 2-го правила Антиохійського Собору, рішенням Священного Синоду УПЦ від 17 грудня 2018 року (Журнал №70) Преосвященний митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр звільнений з посади вікарія Київської Митрополії, заборонений у священнослужінні, а євхаристичне спілкування з ним з того часу припинене.
  • Преосвященний архієпископ Бородянський Варсонофій звільнений з посади вікарія Київської Митрополії та призначений архієпископом Вінницьким і Барським, керуючим Вінницькою єпархією (Журнал №72 від 17 грудня 2019 року).
  • Відповідно до рішення Синоду від 3 квітня 2019 року (Журнал №16) Преосвященний єпископ Угольський Антоній звільнений з посади вікарія Хустської єпархії та почислений за штат.
Важливим напрямком роботи Священного Синоду є розгляд рапортів єпархіальних Преосвященних Української Православної Церкви щодо утворення та реорганізації монастирів. За звітний період в Українській Православній Церкві було реорганізовано 2 монастирі. 3 квітня 2019 року (Журнал №4) Свято-Пантелеімонівський чоловічий монастир Мукачівської єпархії в с. Осій Іршавського району Закарпатської області реорганізований на Свято-Пантелеімонівський жіночий монастир. Миколаївський Пустельно-Рихлівський чоловічий монастир Ніжинської єпархії (с. Рихли Коропського району Чернігівської області), відповідно до рішення Синоду від 28 липня 2019 року (Журнал №22), реорганізований на Миколаївський Пустинно-Рихлівський жіночий монастир. Відповідно до рапортів архієреїв Української Православної Церкви, затверджені намісники (ігумени) та настоятельки обителей. Священний Синод затвердив нового намісника (ігумена) для Свято-Амвросіївського чоловічого монастиря Бердянської єпархії (Журнал №44 від 7 грудня 2018 року). Були затверджені настоятельки для таких жіночих монастирів: Свято-Пантелеімонівського монастиря Мукачівської єпархії (Журнал №4 від 3 квітня 2019 року), монастиря святої праведної Анни Чернівецько-Буковинської єпархії (Журнал №05 від 3 квітня 2019 року); Свято-Миколаївського монастиря Мукачівської єпархії (Журнал №06 від 3 квітня 2019 року); Благовіщенського монастиря Рівненської єпархії (с. Андрусіїв Гощанського району Рівненської області, журнал №21 від 28 липня 2019 року); Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря Ніжинської єпархії (Журнал №22 від 28 липня 2019 року); монастиря на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» Хмельницької єпархії (Журнал №23 від 28 липня 2019 року); Богородицького Горбанівского монастиря Полтавської єпархії (Журнал №24 від 28 липня 2019 року) та монастиря на честь св. прп. Афанасія Афонського Чернівецько-Буковинської єпархії (Журнал №25 від 28 липня 2019 року). За звітний період до лику місцевошанованих святих причислені 5 подвижників благочестя та встановлені святкування Собору Ізюмських святих та Собору святих Київської духовної академії: На засіданні 3 квітня 2019 року до лику місцевошанованих святих причислені: Кам’янська єпархія — священномученик Іоанн Могилевський, пресвітер (Журнал №8). Олександрійська єпархія — блаженна Іуліта Педан (Журнал №9). Київська єпархія (з внесенням до Собору святих Київської духовної академії) — ректори КДА святитель Сильвестр (Малеванський), єпископ Канівський (Журнал №13); святитель Василій (Богдашевський), архієпископ Канівський, сповідник (Журнал №14), а також професор КДА священномученик Олександр Глаголєв, пресвітер (Журнал №15). На тому ж засіданні Священного Синоду: До Церковного календаря Української Православної Церкви внесено ім’я святителя Рафаїла, єпископа Бруклінського (Журнал №12). Встановлені дні святкування Собору Ізюмських святих (Журнал №7) та Собору святих Київської духовної академії (Журнал №11). За минулий рік було звершено 5 єпископських хіротоній.
  • 17 грудня 2018 року рішенням Священного Синоду (Журнал №74) секретаря Київської єпархії архімандрита Діонісія (Пилипчука) було обрано єпископом Переяслав-Хмельницьким, вікарієм Київської Митрополії. Єпископська хіротонія звершена в день пам’яті святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця, 19 грудня 2018 року, у Миколаївському домовому храмі резиденції Предстоятеля УПЦ в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі.
  • На тому ж засіданні (Журнал №75) насельник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври архімандрит Андрій (Василашку) обраний єпископом Петропавлівським, вікарієм Дніпропетровської єпархії. Архієрейська хіротонія звершена 23 грудня 2018 року у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.
  • Архімандрит Симеон (Голубка), відповідно до рішення Священного Синоду від 3 квітня 2019 року обраний єпископом Угольським, вікарієм Хустської єпархії (Журнал №16). Єпископська хіротонія звершена 7 квітня 2019 року у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.
  • На тому ж засіданні (Журнал №17) єпископом Волноваським, вікарієм Донецької єпархії був обраний клірик Донецької єпархії архімандрит Амвросій (Скобіола). Хіротонія у єпископа відбулась 6 квітня 2019 року у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.
  • Проректора Київської духовної академії і семінарії з виховної роботи архімандрита Амвросія (Вайнагія) на тому ж засіданні Священного Синоду (Журнал №18) обрано єпископом Згурівським, вікарієм Бориспільської єпархії. Архієрейська хіротонія відбулась 13 квітня 2019 року у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.
У звітний період Священний Синод висловлював позицію Української Православної Церкви щодо актуальних питань сьогодення. Зважаючи на обставини в релігійному житті України наприкінці 2018 року, Священний Синод оприлюднив «Звернення Священного Синоду Української Православної Церкви до архіпастирів, пастирів, чернецтва та вірян від 17 грудня 2018 року» (Журнал №73). У документі підкреслено, що так званий об’єднавчий собор, що відбувся 15 грудня 2018 року у м. Києві на території Національного заповідника «Софія Київська», на якому було заявлено про створення нової церковної організації під назвою «Православна Церква України», — є об’єднанням розкольників і до Української Православної Церкви не має жодного відношення. Священний Синод наголосив, що Українська Православна Церква залишається істинною Церквою Христовою в Україні, а дійсність її хіротоній, а також благодатність звершуваних у ній Таїнств, на відміну від новоствореної структури, ніким не піддається сумніву. З сумом члени Синоду констатували, що ініціатором погіршення церковної ситуації в Україні став Константинопольський Патріархат, який не мав «жодних моральних та канонічних прав втручатися у внутрішні справи і духовне життя Української Православної Церкви. Більше того, дії Константинопольського Патріархату вже спричинили те, що можливість відновлення єдності православних в Україні відкинута надовго, якщо не назавжди» — йдеться у Зверненні. Наостанок, Синод закликав усіх вірних Української Православної Церкви й надалі берегти чистоту Святої Православної віри та духовну єдність в Українській Православній Церкви, а також подякував архієреям, духовенству, чернецтву та всім мирянам, які у ці важкі часи витримують тиск та засвідчують свою вірність істинній Церкві Христовій. На засіданні 3 квітня 2019 року (Журнал №1) була оприлюднена «Заява Священного Синоду Української Православної Церкви щодо ситуації в українському і світовому Православ’ї». Обговоривши ситуацію, що склалася в церковному житті України після антиканонічного надання Константинопольським Патріархатом Томосу про автокефалію новоствореній «Православній Церкві України», Священний Синод констатував, що ідея подолання церковного розколу в Україні через надання Томосу про автокефалію неканонічним церковним угрупованням («УПЦ КП» та «УАПЦ») виявилася помилковою, оскільки легалізація розколу — це не той шлях, яким можна досягнути церковної єдності. Синод визнав, що історична та канонічна аргументація Константинопольського Патріархату щодо власного права й можливості втручання у справи інших Помісних Церков, є безпідставною, штучною, надуманою та суперечить Церковним канонам. Відповідно до цього, як зазначено у Заяві, Константинопольський Патріархат не мав жодного права втручатися у церковне життя України. Також у документі вказано, що антиканонічні дії Константинопольського Патріархату в Україні завдали великої шкоди українському Православ’ю, а також стали загрозою для всеправославної єдності. Виходом з цієї ситуації, на думку Священного Синоду, могло б бути відкликання Томосу, заклик до розкольників про покаяння в гріху розколу та скликання Всеправославного зібрання задля соборного вирішення українського церковного питання. Томос, як зазначено у Заяві, не приніс ні єдності, ні миру, ні спокою, а тільки насильство, конфлікти, протистояння, сльози та страждання віруючих Української Православної Церкви. Усі ці протизаконні факти щодо вірян УПЦ потрапили у поле зору міжнародних правозахисних організацій. Зважаючи на це, Синод звернувся до представників влади припинити розпалення міжрелігійних конфліктів та штучне ініціювання зміни підлеглості храмів Української Православної Церкви. Також Священний Синод наголосив, що кампанія з дискредитації Української Православної Церкви, заборона на присутність духовенства УПЦ в армії, намагання насильно змінити назву Церкви, прийняття антиконституційних законів, сприяння рейдерському захопленню парафій УПЦ шляхом їхньої незаконної перереєстрації та інші подібні антицерковні дії є стратегічною помилкою влади в сфері внутрішньої політики й стабільності в Україні. Також Синод звернувся до представників «Православної Церкви України» із закликом слідувати заповіді Христа про любов і припинити насильство щодо вірян Української Православної Церкви. Наостанок, члени Синоду подякували Помісним Православним Церквам, які виступили на підтримку канонічного церковного порядку та не погодилися з легалізацією розколу. Також Синод висловив подяку священикам і віруючим, які втративши свої храми, що були захоплені, зберегли вірність Церкві, та закликав духовенство і вірних УПЦ допомагати і надавати підтримку тим священикам та громадам, в яких відібрали храми, молитись за єдність Святого Православ’я і мир в Україні. ІІІ. Предстоятель Української Православної Церкви У 2019 році Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій відвідав з Первосвятительським візитом 7 єпархій Української Православної Церкви: Білоцерківську, Бориспільську, Одеську, Полтавську, Тульчинську, Хустську та Чернівецько-Буковинську. Також Блаженніший владика відвідав Почаївську, Святогірську та Свято-Троїцьку Сергієву Лаври, а також Зимненський жіночий монастир. У травні Блаженніший Митрополит Онуфрій звершив традиційне щорічне паломництво на Святу Землю. За звітний період Первосвятитель звершив понад 130 богослужінь. Протягом поточного року Його Блаженство очолював богослужіння в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі та звершив освячення храму на честь преподобного Симеона Стовпника у селі Петропавлівська Борщагівка неподалік Києва та храму на честь ікони Божої Матері «Взискання загиблих» у м. Вишневому Київської області. Як єпархіальний архієрей Київської єпархії, Його Блаженство відвідував парафії та монастирі м. Києва та Київської області. У році, що минає, Предстоятель Української Православної Церкви мав зустрічі з Предстоятелем Єрусалимської Православної Церкви та представниками Помісних Православних Церков, Президентом України, послами і представниками дипломатичного корпусу, політиками, спортсменами та культурними діячами. Також Його Блаженство брав участь у загальнодержавних офіційних заходах, головував на форумах та конференціях. Під час щорічного паломницького візиту до Святої Землі, 17 травня Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій зустрівся з Предстоятелем Єрусалимської Православної Церкви Блаженнішим Патріархом Феофілом ІІІ. 24-25 червня Предстоятель Української Православної Церкви зустрівся з представниками Помісних Православних Церков, які прибули до України на урочистості з нагоди святкування 75-річчя з дня народження та 5-ї річниці інтронізації Його Блаженства, а саме Руської, Олександрійської, Єрусалимської, Румунської, Сербської, Болгарської, Кіпрської, Польської, Православної Церкви в Чеських землях і Словаччині та Православної Церкви в Америці. 21 березня Блаженніший Митрополит Онуфрій взяв участь у зустрічі членів Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) з Президентом України П.О. Порошенком. 30 квітня на території митрополичої резиденції у Феофанії відбулася зустріч Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія з новообраним Президентом України В.О. Зеленським. 24 вересня Блаженніший Митрополит Онуфрій прийняв у своїй резиденції на території Києво-Печерської Лаври Надзвичайного і Повноважного Посла Сербії в Україні Раде Булатовича. 4 грудня Предстоятель Української Православної Церкви взяв участь в зустрічі представників релігійних конфесій та організацій України з Президентом України В.О. Зеленським. Традиційно на Різдвяні та Пасхальні свята Блаженніший Митрополит Онуфрій відвідав дитячі будинки на Буковині (лікувально-реабілітаційний дитячий центр «Надія, віра і любов», що діє при Свято-Вознесенському Банченському чоловічому монастирі та дитячий інтернат у селі Молниця, яким опікується Банченський монастир) і привітав дітей, які потребують особливої уваги. Як постійний член Священного Синоду Руської Православної Церкви, Блаженніший Митрополит Онуфрій протягом року брав участь у його засіданнях. 9 листопада на телеканалі «Інтер» вийшов в ефір заключний випуск проекту «Слово Предстоятеля» — щотижневого звернення до віруючих Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія. Програма виходила в ефір щосуботи з 27 жовтня 2018 року. За цей час Предстоятель Української Православної Церкви роз’яснив глядачам весь річний богослужбовий цикл Святого Євангелія. Аудиторія програми «Слово Предстоятеля» за весь період виходу склала близько 7 млн глядачів. У кожному випуску «Слова Предстоятеля» Блаженніший Митрополит Онуфрій розповідав одну притчу або фрагмент з Євангелія, які зачитуються в храмі під час недільного богослужіння, пояснюючи сенс Євангельського оповідання. ІV. Управління справами Української Православної Церкви З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, у 2019 році Керуючий справами провів офіційні зустрічі з представниками Помісних Православних Церков та державними діячами, а також здійснив візити до низки Помісних Церков, де зустрівся з їхніми Предстоятелями. 30 січня та 26 квітня, перебуваючи на Святій Землі, митрополит Бориспільський і Броварський Антоній мав зустріч з Патріархом Єрусалимським Феофілом ІІІ у його резиденції в Єрусалимі. 20 лютого 2019 року відбулась зустріч з Патріархом Грузії Ілією II у його резиденції у місті Тбілісі. 13 лютого Керуючий справами УПЦ відвідав болгарське місто Варну, де взяв участь в урочистостях з нагоди 50-ліття з Дня народження митрополита Варненського і Великопреславського Іоанна. 18-19 травня митрополит Бориспільський і Броварський Антоній відвідав столицю Естонії — Таллінн, де взяв участь в урочистостях із нагоди 25-річчя архієрейської хіротонії Митрополита Талліннського і всієї Естонії Євгенія. 3 червня в Києво-Печерській Лаврі відбулась зустріч з ректором Чиказького духовного училища архієпископом Чиказьким і Середньо-Американським Петром (Руська Православна Церква Закордоном). 24 червня Керуючий справами Української Православної Церкви зустрівся з групою іноземних журналістів, які займаються висвітленням релігійного життя в Україні та світі. На зустрічі були присутні журналісти з Болгарії, Греції, Грузії, Румунії та Німеччини. 9-10 листопада, на запрошення архієпископа Михалівсько-Кошицького Георгія, відбувся візит до Словаччини (Православна Церква Чеських земель і Словаччини). 10 листопада митрополит Антоній взяв участь у Божественній літургії в кафедральному соборі святого Іоанна Милостивого в місті Кошице. 19 листопада відбулась зустрівся з секретарем Празької єпархії протоієреєм Стефаном Логойдою (Православна Церква Чеських земель і Словаччини) і представниками спільноти св. муч. Людмили, княгині Чеської. 21-22 листопада — візит до Чорногорської митрополії. 21 листопада Літургія у співслужінні митрополита Чорногорського та Приморського Амфілохія в Цетинському монастирі Чорногорії. 22 листопада — Літургія в монастирі на честь Георгія Побідоносця в м. Беран (Чорногорія), після якої митрополит Антоній привітав з ювілеєм єпископа Будимлянського і Нікшичського Іоаннікія. 27 листопада — зустріч з представниками Збройних сил республіки Польща та польськими православними капеланами. V. Діяльність єпископату Української Православної Церкви У 2019 році, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, архієреї УПЦ взяли участь у різних загальноцерковних заходах, а також форумах державного та міжнародного рівня. Преосвященні владики Української Православної Церкви у продовж звітного періоду звершували паломницькі поїздки на Святу Землю та Святу Гору Афон. З найбільш знакових офіційних поїздок та зустрічей архієреїв УПЦ можна виділити такі: 28-31 січня голова Синодального відділу Української Православної Церкви із взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України Преосвященний митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин взяв участь в ювілейній ХХХ Міжнародній конференції головних військових капеланів, що відбулась року в м. Краків (Польща). 22 лютого Преосвященний єпископ Баришівський Віктор взяв участь у зустрічі членів Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій з Прем’єр-міністром України В. Б. Гройсманом в Києві. 27 травня Преосвященний архієпископ Банченський Лонгин зустрівся з Предстоятелем Болгарської Православної Церкви Патріархом Неофітом. 2-3 березня Преосвященний митрополит Львівський і Галицький Філарет, на запрошення архієпископа Люблінського і Холмського Авеля, звершив богослужіння у м. Люблін (Польща) та з благословення Блаженнішого Митрополита Варшавського і всієї Польщі Савви, нагороджений орденом Польської Православної Церкви святої рівноапостольної Марії Магдалини ІІ ступеня. 4 березня, під час перебування на Святій Землі у складі делегації Всеукраїнської ради церков, єпископ Баришівський Віктор зустрівся з Єрусалимським Патріархом Феофілом ІІІ та Президентом Ізраїлю. 2-8 липня Преосвященний архієпископ Кременчуцький і Лубенський Миколай взяв участь в урочистостях в Православній Церкві Чеських земель і Словаччини з нагоди святкування 1150-річчя з дня преставлення святого рівноапостольного Кирила, вчителя Словенського. 26 серпня, Преосвященний митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій очолив офіційну делегацію УПЦ, яка від імені Блаженнішого Митрополита Онуфрія привітала архієпископа Румунської Церкви Пимена з 90-річчям. 17-18 вересня Преосвященний митрополит Житомирський і Новоград-Волинський Никодим перебував у Мадриді (Іспанія), де взяв участь у Божественній літургії та у міжнародній зустрічі «Мир без кордонів. Релігії і культури в діалозі». У Варшаві, 19 вересня, відбулася зустріч єпископа Баришівського Віктора з Предстоятелем Польської Православної Церкви. 12 жовтня ректор Київської духовної академії і семінарії єпископ Білогородський Сильвестр взяв участь у роботі міжнародної науково-богословської конференції «История Болгарской и Русской Православных Церквей как предмет академического изучения» в Болгарії. 27 листопада намісник Свято-Успенської Святогірської Лаври Преосвященний митрополита Святогірський Арсеній взяв участь в конференції «Чернецтво і сучасний світ» на Кіпрі. Протягом року вікарій Київської Митрополії архієпископ Боярський Феодосій представляв Українську Православну Церкву у святкових прийомах, організованих дипломатичними посольствами таких країн: Аргентини, Вірменії, Польщі, Сербії, Сполучених Штатів Америки, Туреччини, Франції та Хорватії. Преосвященні архієреї у своїх єпархіях зустрічалися зі спостерігачами спеціальної моніторингової місії в Україні Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Зокрема, з представниками ОБСЄ зустрілись такі ієрархи: митрополит Тульчинський і Брацлавський Іонафан, митрополит Овруцький і Коростенський Віссаріон, митрополит Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій, митрополит Херсонський і Таврійський Іоанн, митрополит Криворізький і Нікопольський Єфрем, митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій та архієпископ Вознесенський і Первомайський Олексій. За звітний період Преосвященний митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука взяв участь у зимовій сесії Священного Синоду Руської Православної Церкви (вересень 2018 року — лютий 2019 року). У зв’язку з особистими ювілеями церковними орденами нагороджені такі Преосвященні Української Православної Церкви: У зв’язку з особистими ювілеями церковними орденами нагороджені такі Преосвященні Української Православної Церкви: митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іриней — орденом святого апостола Андрія Первозванного; митрополит Миколаївський і Очаківський Питирим — орденом святого князя Володимира І ступеня; митрополит Херсонський і Таврійський Іоанн — орденом преподобного Іова Почаївського ІІІ ступеня; архієпископ Боярський Феодосій, вікарій Київської Митрополії — орденом преподобного Нестора Літописця І ступеня; архієпископ Фастівський Даміан, вікарій Київської Митрополії — орденом преподобного Іова Почаївського І ступеня; архієпископ Волинський і Луцький Нафанаїл — орденом святого князя Володимира ІІ ступеня; єпископ Шепетівський і Славутський Євсевій — орденом преподобного Іова Почаївського ІІІ ступеня; єпископ Новосанжарський Веніамін, вікарій Полтавської єпархії — орденом святителя Петра Могили; єпископ Ладижинський Сергій, вікарій Тульчинської єпархії — орденом святителя Димитрія Ростовського; єпископ Переяслав-Хмельницький Діонісій, вікарій Київської Митрополії — орденом преподобного Нестора Літописця ІІІ ступеня; єпископ Петропавлівський Андрій, вікарій Дніпропетровської єпархії — орденом святителя Димитрія Ростовського. За багатолітнє служіння та заслуги перед Українською Православною Церквою архіпастирі УПЦ були удостоєні богослужбових нагород: 25 червня, під час святкування Дня Небесного покровителя, 75-річчя з дня народження та 5-ї річниці Предстоятельського служіння, Блаженніший Митрополит Онуфрій за Божественною літургією в Києво-Печерській Лаврі возвів у сан митрополита архієпископа Ровеньківського і Свердловського Пантелеімона, у сан архієпископа єпископів: Івано-Франківського і Коломийського Серафима, Шумського Іова, вікарія Тернопільської єпархії, Овідіопольського Аркадія та Южненского Діодора — вікаріїв Одеської єпархії. 17 серпня, з нагоди 5-ї річниці інтронізації, Предстоятель Української Православної Церкви возвів у сан митрополита архієпископів: Джанкойського і Роздольненського Аліпія, Сєверодонецького і Старобільського Никодима, Львівського і Галицького Філарета, Ніжинського і Прилуцького Климента, Вінницького і Барського Варсонофія. В сан архієпископа возведені єпископи: Путивльський Антоній, Вознесенський і Первомайський Олексій, Олександрійський і Світловодський Боголєп, Волинський і Луцький Нафанаїл. 29 вересня, на Малому вході під час Божественної літургії у Свято-Успенському чоловічому монастирі м. Одеси, Блаженніший Митрополит Онуфрій возвів вікарія Одеської єпархії єпископа Арцизького Віктора у сан архієпископа. Протягом звітного року відійшов до Господа Преосвященний архієпископ Пантелеімон (Романовський), (+24.08.2019), який з 2011 року перебував на спокої за станом здоров’я. VІ. Українська Православна Церква і сучасна суспільно-політична ситуація Упродовж 2019 року перед Українською Православною Церквою залишились невирішені питання минулих років, а також постали нові виклики. У 2019 році Українська Православна Церква після тривалих незаконних дій Міністерства культури України змушена була захищати права на своє законне існування у судових інстанціях. Поштовхом послуговало прийняття Верховною Радою України Закону України від 20.12.2018 №2662-VIII «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України». На виконання приписів Перехідних та прикінцевих положень Закону про внесення змін щодо назви, Міністерством культури України прийнято Наказ №37 від 25.01.2019 «Про затвердження релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об’єднань), які підпадають під дію норм частин сьомої і восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». У зазначеному наказі міститься вказівка на проведення релігієзнавчої експертизи зареєстрованих статутів релігійних організацій та публічне, через «Урядовий кур’єр», і письмове інформування релігійних організацій (об’єднань) про результати експертизи. Уже наступного дня, 26 січня 2019 року на офіційному сайті Міністерства культури України було опубліковано документ «Релігієзнавча експертиза щодо встановлення переліку релігійних організацій (об’єднань), які підпадають під дію норм частин сьомої і восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Цього ж дня, в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» опубліковано Інформацію Міністерства культури України стосовно переліку релігійних організацій (об’єднань), яким необхідно внести зміни до свого статуту (положення) та подати їх на реєстрацію у встановленому порядку. До опублікованого Переліку включено, зокрема, Київську Митрополію Української Православної Церкви, як релігійний центр Української Православної Церкви, а також 53 релігійних управлінь — Управлінь єпархій, духовні навчальні заклади, монастирі, місіонерські товариства (місії), релігійні братства, а також релігійні громади, що входять до складу релігійного об’єднання. Вважаючи вчинені дії Міністерством культури України незаконними, Київська Митрополія Української Православної Церкви звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування Наказу Мінкультури №37 від 25.01.2019. У межах адміністративної справи судом за заявою Київської Митрополії УПЦ було вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо релігійних організацій, які входять до складу релігійного об’єднання Українська Православна Церква, чим було заборонено будь-яким суб’єктам, які мають повноваження із вчинення реєстраційних дій, вносити записи та їх вилучати, скасовувати записи, анульовувати записи та вчиняти будь-які інші реєстраційні дії щодо названих релігійних організацій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Впродовж року громади УПЦ потерпали від незаконних перереєстрацій. Головами обласних державних адміністрацій видано понад 200 розпоряджень про перереєстрацію громад УПЦ в «УПЦ КП» або «ПЦУ». Слід зазначити, що розпорядження видаються лише на підставі звернень територіальних громад. Однак, орган, що уповноважений провести реєстрацію статутних документів, не дотримується законодавчої вимоги щодо переліку необхідних документів для здійснення реєстраційних дій та не враховує законодавче розмежування понять територіальна громада та релігійна громада. У зв’язку з цим, для встановлення справедливості та захисту порушених прав, релігійні громади Української Православної Церкви змушені звертатись у місцеві суди з позовами. Лише за 2019 рік відбулося понад 150 судових процесів. У багатьох регіонах України, така незаконна реєстрація стала мотивом для рейдерських захоплень церковного майна, котре часто супроводжувалося побиттям та кровопролиттям. За фактами вчинених правопорушень, а також через перешкоди звершення церковного богослужіння, незаконного проникнення та осквернення святинь відкрито більше 250-ти кримінальних проваджень. Частина правопорушень за заявами потерпілих мирян та священнослужителів УПЦ внесене до реєстру через судові рішення, оскільки правоохоронці в захопленні храмів не завжди вбачали порушення прав громадян чи релігійних громад. VІІ. Українська Православна Церква та Помісні Православні Церкви Антиканонічні дії Константинопольського Патріархату в Україні у 2018 році та на початку 2019 року, породили глибоку кризу у світовому Православ’ї. З прикрістю слід констатувати, що під тиском Еладська та Олександрійська Православні Церкви приєдналися до помилкового рішення Константинопольського Патріархату і вступити у спілкування з розкольниками. Однак, це не лише не вирішило проблеми, а ще більше поглибило розділення в сім’ї Помісних Православних Церков. Разом з тим, багато Помісних Церков виступили проти визнання новоствореної структури в Україні. Так, Сербська Православна Церква у своєму офіційному листі від 6 лютого 2019 року до Патріарха Константинопольського Варфоломія називає так звану Православну Церкву України «конфедерацією розкольницьких угрупувань, а її очільника — розкольником». Польська Православна Церква декілька разів протягом 2019 року виступала із заявами (№ 342 від 2 квітня 2019 року та № 343 від 29 жовтня 2019 року), у яких висловила незгоду з наданням автокефалії для розкольників. У зв’язку з цим, серед Помісних Православних Церков все сильніше почали звучати голоси щодо необхідності всеправославного вирішення української церковної проблеми. Так, 14 жовтня 2019 року під час свого візиту до Сербської Православної Церкви Антіохійський Патріарх Іоанн Х закликав до скликання Всеправославного Собору, на якому Православна Церква могла б розглянути ці проблеми. 21 листопада 2019 року Патріарх Єрусалимський Феофіл ІІІ виступив з ініціативою проведення Всеправославної наради в Йорданії. 24 листопада 2019 року у ЗМІ був опублікований заклик до подібного Всеправославного зібрання з боку Архієпископа Албанського Анастасія, який розіслав цей заклик у вигляді листа Предстоятелям усіх Помісних Церков ще 20 листопада 2019 року. 26 листопада 2019 року ієрарх Кіпрської Православної Церкви митрополит Морфу Неофіт підтвердив, що канонічним Митрополитом Київським Кіпрська Церква вважає Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, і також закликав до всеправославного вирішення церковного розколу в Україні. 29 листопада 2019 року чотири грецькі митрополита: митрополит Дріїнупольський, Погоніанійський і Коніційський Андрій, митрополит Пірейський Серафим, митрополит Кифірський і Антикифірський Серафим та митрополит Етолійський і Акарнанійський Косьма направили Константинопольському Патріарху та іншим Предстоятелям Помісних Православних Церков листи про необхідність скликання Всеправославного Собору для вирішення українського церковного питання. 2019 рік Українська Православна Церква завершує з такими статистичними показниками:   2018 2019 1.       кількість єпархій 53 53 2.       кількість архієреїв 97 99 3. єпархіальних 53 53 4. вікарних 37 39 5. на спокої 7 7 6. митрополитів 42 46 7. архієпископів 25 27 8. єпископів 30 27 9. кількість синодальних установ 26 26 10.   кількість парафій 12 092 12 338 11.   кількість священнослужителів 12 409 12 411 12.   кількість монастирів 258 254 13.   кількість ченців 4 501 4 609 14. кількість духовних навчальних закладів 17 17 15. кількість студентів денної форми навчання у вищих духовних навчальних закладах 1 415 1 372

Без Православной Церкви никакого примирения на Донбассе не будет

http://pravoslavye.org.ua - 3 часа 29 минут назад
ВАСИЛИЙ СЕМЕНОВИЧ АНИСИМОВ - Василий Семенович, прошла встреча лидеров «нормадской четверки», перед которой Президент Владимир Зеленский встретился с украинским Советом Церквей с просьбой о поддержки. На Украине некому поддерживать президента-миротворца? - У нас «партию мира» олицетворяют президент Зеленский со своей командой и политсила Бойко-Медведчука с несколько странным названием «Оппозиционная платформа «За жизнь!». Первая – правящая, контролирующая все центральные органы власти, другая – стала второй по численности в парламенте. Однако, вместо того, чтобы объединиться в деле ликвидации последствий учиненных Порошенко катастроф и афер — военной, социальной, экономической, гуманитарной, церковной – они сцепились между собой в политической брани. Вполне по-украински. В свою очередь, разгромленная на выборах «партия войны», видя, что никаких обещанных посадок не происходит, что победители боятся побежденных, лебезят перед ними, воспряла. Три парламентские фракции (Порошенко, Тимошенко и Вакарчука) объединились в акции « Нет капитуляции!» и вывели порохоботов на улицы. Поэтому президент обратился к народу и церквам за поддержкой. - И эту поддержку получил? - Со стороны Украинской Православной Церкви в полной мере. Блаженнейший Митрополит Онуфрий призвал во всех храмах совершить молитвы, чтобы укрепить миротворческие усилия власти. Владимир Зеленский в Париже сказал, что для него мир – это, прежде всего, жизни людей, которые чуть ли не ежедневно гибнут на линии соприкосновения. Он, собственно говоря, повторил главный тезис Блаженнейшего Онуфрия, озвученный на президентской встрече с Советом Церквей, о человеческой жизни, как самом дорогом, что существует в мире. Перевод проблематики из сугубо политической плоскости (когда, как, по каким законам выборы проводить, когда границу брать под контроль и т.д. – о чем у нас долдонят на всех телешоу) в плоскость человеческую представляется очень важным. Ведь Церковь и пытается донести боль о гибели людей и их страданиях до власти все эти ужасные годы. - Но многие расценили состоявшийся саммит, как малосодержательный… - С политической точки зрения, он, может быть, таким и является. А вот с человеческой – весьма содержательный. На самом высоком уровне принято решения в течении месяца под круглосуточным контролем положить конец обстрелам, до конца года планируют совершить обмен военнопленными, «установленных на установленных». Не менее семи десятков забытых порошенковской властью узников вернуться из Донбасса домой. Некоторые в заточении находятся более пяти лет, с Илловайска! Еще большее число будет освобождено из наших тюрем. Обмен станет великим подарком к Рождеству! Кроме того в парламенте вдруг озаботились социальными проблемами, вспомнили о семистах тысячах пенсионерах Донбасса, половина из которых не получает пенсий. Ужаснулись: в столице старики едва концы с концами сводят, а как же они выживают на Донбассе, без денег, угла, тепла, света, лекарств, в подвалах, еще и под обстрелами? Так ведь митрополит Донецкий Иларион пять лет назад бил в колокола, писал открытые обращения к Порошенко: помогите, Христа ради, люди вымирают! Не слушали и не слышали. Теперь дошло. Даже тимошенковцы заявили, что гуманитарную помощь надо бы оказывать по обе стороны. Конечно, всех уморенных стариков и инвалидов также надо признать жертвами войны, наравне с погибшими от пуль, мин и снарядов. - Ты полагаешь, принятые в Париже документы открывают путь к миру? - Бумага остается бумагой. Эти встречи в Нормандском и Минском форматах должны лишь помогать реальному примирению людей, которое еще даже и не начиналась. Все коммуникации на уровне хозяйственников, политиков, общественных, культурных, журналистских и прочих сообществ были прерваны. Более того, сама коммуникация объявлялась изменой родине, и люди оказывались за решеткой в «обменном фонде». Мои знакомые журналисты Руслан Коцаба и Дмитрий Василец по нескольку лет провели в тюрьмах, и до сих пор уголовные дела против них не закрыты. Есть, конечно, родственные связи, но, по сути, единственным братским мостом, связывающий Донбасс и всю Украина была и остается Украинская Православная Церковь и без нее примирение невозможно. Сколько ее не травили, не шельмовали, она из Донбасса не ушла. - Но ведь она и больше всех Церквей пострадала от войны? - У нас на Донбассе было пять епархий, 1200 храмов и монастырей. Когда начались боевые действие, бомбордировки, обстрелы, все секты, ереси, унию, расколы из региона как ветром сдуло. И некоторые православные священники тоже побежали, бросив приходы, за что были наказаны, даже запрещены священноначалием. Митрополит Донецкий Иларион собрал епископов и сказал : я — львовянин, у меня есть родительский дом, куда могу убежать, вы тоже можете найти пристанище, а прихожанам нашим бежать некуда. Давайте останемся с ними. Епископы разрешили многодетным священникам вывезти своих детей из зоны АТО, а самим оставаться на приходах. Четыре наших священника погибли под обстрелами, некоторые – с прихожанами, 80 храмов пострадали от обстрелов, два десятка – очень серьезно, несколько сгорели или разрушены до основания. Митрополит Иларион рассказывал, что поначалу прятался от обстрелов вместе с народом в подвале, а так как он человек старый, больной, бежать было тяжело, то пережидал их дома в ванной комнате. Тем не менее, ежедневно правил службы, по обе стороны линии фронта, посещал администрации, приюты и больницы. Такой же была доля и других епископов и священников. Резиденция митрополита Илариона в Песках была разграблена и разрушена. Однако все храмы и монастыри Донбасса стали приютами, центрами гуманитарной помощи. 57 епархий УПЦ постоянно собирали, собирают и доставляют на Донбасс продукты питания, одежду, медикаменты. Это тысячи тонн гуманитарных грузов, а значит, тысячи спасенных жизней. Если держава бросила в беде своих граждан на Донбассе, то Церковь никогда этого не делала. За что Юраш и весь религиозный департамент Минкульта клепал публичные клеветнические доносы на епископов и священников УПЦ, стремясь пришить им уголовные дела по измене родине. Так порохоботы мстили Церкви-миротворице. Если сегодня власть, действительно, ищет мира, а не пиара на теме мира, то миротворческий потенциал Православной Церкви, конечно, будет задействован. - Зеленский разгромил Порошенко под знаменем установления мира, партия ОПЗЖ под этим же знаменем стала второй в парламенте. Они были естественными союзниками УПЦ в ее многолетнем противостоянии партии войны. Почему же при новой власти УПЦ продолжает находиться в угнетенном состоянии? - Не нами сказано, что победитель не получает ничего. На самом деле Владимира Зеленского и партию Бойко-Медведчука правильнее называть примкнувшими к шестилетней выстраданной молитвенной борьбе Украинской Православной Церкви за мир. Зеленский гордо и смело поднял это знамя лишь в выборную кампанию. До этого он ни одной антивоенной акции, спектакля или митинга, не проводил. Как, собственно, и вся наша хваленная «творческая интеллигенция», «властители дум и совесть народа». Удивительно, но за шесть лет лжи, крови и разорения деятели культуры не родили ни одной протестной антивоенной песни, книги, даже коллективного воззвания, как это было принято у западных интеллектуалов. Ни ремарков, ни бёллей, ни бобов диланов. Напротив, все эти годы они были при ноге Порошенко, вдохновенно травили и Донбасс, и Православную Церковь, и миротворцев, и, конечно же, русский язык и культуру. Впрочем, одним воззванием они таки разродились – после первого тура президентских выборов призвали народ «спасти Украину», не допустив Зеленского к власти. ОПЗЖ и Оппозиционным блок составляли небольшую фракцию в парламенте, как «недобитки Януковича», были объектом постоянной ритуальной травли, их запугали, спеленали уголовными делами, как шелками. Они всегда помогали и поддерживали УПЦ, их информационные ресурсы широко освещали Крестные ходы за мир в Украине. Однако сами оппозиционеры никаких антивоенных маршей и митингов не проводили. - С диссидентами и отщепенцами на Украине не сложилось? - В начале войны отщепенкой была знаменитая певица Нина Матвиенко, которая пару раз выступила с призывами прекратить братоубийственную бойню, но не была понята своей средой, оказалась в одиночестве и сникла. Неблагодарный груз отщепенчества взвали на свои плечи журналисты и блогеры, Олесь Бузина за это был зверски убит, многие оказались в застенках и в изгнании, где, кстати, до сих пор пребывают. Лавры Солженицына у нас стяжал блогер-изгнанник Анатолий Шарий, который стремился информировать читателей «не по лжи» и тем самым обрел огромную аудиторию. Конечно, гигантским многомиллионным «отщепенцем» была и остается УПЦ, Церковь Христова в Украине, которая не приняла и не оправдала ни единой пролитой капли крови, ни на киевском майдане, ни в Одессе, ни на Донбассе. За что и гонима. Но это ее тысячелетняя позиция, неизменная со времен Святополка Окаянного. - Но ведь война началась не на Донбассе, а в Киеве? - Конечно. Еще во время майдана, когда уния и расколы насыщали людей злобой, Православная Церковь не только призывала к примирению и диалогу, но и вставала между враждующими сторонами, не давая пролиться братской крови. В январе 2014 года монахи Десятинного монастыря, услышав взрывы на майдане, решили, что не имеют право оставаться в стороне, взяли благословения и встали с крестом и иконой посреди улицы с разобранной и разбросанной брусчаткой между «Беркутом» и майдановцами. К ним затем присоединились и монахи святой Лавры. Они молились за мир и на лютых морозах стояли по 20 часов в сутки, целый месяц сдерживали кровопролитие. Фотоснимки бесстрашных православных монахов-миротворцев тогда облетели весь мир. Владимир Зеленский, выступая на недавно на поминальных мероприятиях, посвященных жертвам майдана, даже не вспомнил о них! - Лидеры Майдана тогда тоже не оценили церковное миротворчество? - Напротив, стали мстить. Ведь они шли к власти на насилии и крови, а Церковь мешала этому, призывая к диалогу и согласию. Пока монахи стояли, ни булыжники брусчатки, ни пули, ни коктейли Молотова не летали. Поэтому они душили революцию! Патриарх Кирилл на Рождество 2014 года призвал не допустить гражданскую конфронтацию, утишить страсти, в февральских обращениях призывал к братолюбию, к умирению ожесточенных сердец, просил понять и простить друг друга. Умирающий Блаженнейший Митрополит Владимир просил Януковича и лидеров майдана собраться у него и поклясться не допустить насилия. Блаженнейший Онуфрий, избранный в феврале Местоблюстителем, первым делом отменил в Украине все масляничные гуляния, призвал к сугубой покаянной молитве во имя мира и согласия, и Великий пост у нас длился два месяца. И это все было до Корсуня, Крыма, Мариуполя, Одессы, Донбасса – событий, разорвавших Украину. - Но никто не внял? - Власть не слушала, раскручивала молох вражды и насилия. Но народ-то послушал. В мае месяце русскоязычный, православный олигарх-заводчик, бывший азаровский министр экономики Петр Порошенков первом же туре  президентских выборов наголову разгромил и майдановскую партию войны, и лидеров всех политических партий. Главным его лозунгом было обещание закончить войну за две недели. Об этом все только и говорили. После ужасов майдана, Одессы и Донбасса к нему относились, как к избавителю. Кроме того он обещал за два месяца восстановить отношения с Россией, а стандарты жизни и свобод поднять на такой уровень, что крымчане сами будут проситься в Украину. Президент-миротворец получил всецелую поддержку своей Православной Церкви. Патриарх Кирилл прислал Порошенко поздравления и обратился ко всей полноте Русской Православной Церкви о совершении во всех храмах особой молитве о мире и преодолении междоусобной брани. После президентской инаугурации, 19 июня, прошел антивоенный Священный Синод УПЦ, выступивший с обращением к народу о прекращении вражды и насилия. Местоблюститель Митрополит Онуфрий в своем известном интервью сформулировал позицию Церкви: «Христос – это мир, и те, кто с Ним, должны прекратить братское кровопролитие». И Церковь ни на йоту не отступила от этой позиции. - А для Порошенко «мир за две недели» был технологией? - Не более того. По крайней мере, он быстро смекнул, что для власти война – это мать родна. Войной, под раскрученную милитаристскую истерию, власть прикрывала тотальный грабеж всех и каждого: гривну обесценила в три раза, цены увеличила в разы, тарифы – в десять раз. Страной правила поддерживаемая Западом хунта с многоуровневой системой подавления любых протестов и инакомыслия. Французы уже год бунтуют из-за какого-то смешного повышения цен на бензин и добиваются своего. У нас же никто и пикнуть не смел. Всем затыкали рты еще до того, как они успевали что-то вымолвить. Только сейчас немного осмелели, на телешоу стали говорить о «правде майдана», может, и о «правде Донбасса» заговорят. - И это будет тяжелая правда? - Думаю, невыносимая. Многие считают, что УПЦ Крестными ходами за мир, «невставаниями» троллила Петра Алексеевича за невыполненные обязательства. На самом деле Донбасс был и остается живой болью Православной Церкви. Наши епископы, священники и монахи не из Мальдив следят за их страданиями, а разделяют с народом его беды. Когда-нибудь это назовут подвигом. В этом коренное отличие УПЦ от унии и расколов, которые сначала, разжигая ненависть, брызгали слюной на майдане, а потом переключились на восток, заявляя, что Донбасс должен кровью искупить свою вину, а убивать донетчан не грех. - А чем можно объяснить «перерождение» Петра Порошенко из православного христианина в гонителя Церкви? - Гордыней, тщеславием. Вошел же сатана в Иуду. Он предал и веру, и мову, и армию, а главное – народ, доверивший ему власть ради быстрого завершения войны. Владимир Зеленский говорит, что Порошенко до сих пор не может поверить в то, что он уже не президент. Впал в прелесть. Сеющий зло, разор, проливающий кровь, правитель не может не враждовать с Церковью Христовой. Поэтому, как при большевиках-атеистах, была организована государственная травля церковников. Порошенко лично возвел хулу на Православную Церковь, оболгал патриарха Кирилла, заявив, что он благословляет убивать украинцев на Донбассе. Эта ложь миллион раз была повторена всеми порохоботами на всех телеканалах. УПЦ была объявлена «пятой колонной», и началось: прячут по храмам оружие, не отпевают и не почитают павших героев, молятся за Путина, за демонизированный русский мир, за агрессора – смертельная угроза независимости и национальной безопасности! Если раньше лишь эсбэушная УНА-УНСО устраивала провокации и погромы православных приходов, то теперь к ней присоединились боевики «правого сектора», «С-14», всевозможные воины «света», «белого молота» и добровольческих батальонов. С гиком «Смерть врагам!» они захватывали храмы, третировали верующих. Помню, митрополит Арсений со слезами на глазах рассказывал мне, сколько они претерпели унижений, когда несли Крестным ходом чудотворную икону из Святогорской лавры в Киев. - И европейская правоохранительная система этому не мешала? - Полиция в основном следила за тем, чтобы рейдерские захваты храмов, нападения на Крестные ходы обходились без трупов. СБУ и Генпрокуратура сами третировали священнослужителей по полной программе. Блаженнейшего Онуфрия и других высших иерархов таскали на допросы, у наместника Лавры митрополита Павла проводили обыски, против него открывали уголовные дела. Наместника Десятинного монастыря епископа Гедеона лишили гражданства и выгнали из Украины, сам же монастырь пытались сжечь, а затем – разнести в щепки. Известный проповедник протоиерей Андрей Ткачев вынужден был бежать из страны. И это в столице! Что говорить о провинции с нашим традиционным держимордством! СБУ, прокуратура, губернаторы, советы всех уровней, районо, бюджетники, даже местные мелкие агрофеодалы, которые содержат сельскую инфраструктуру, были брошены на церковный фронт. Петр Алексеевич сам подавал пример, перед телекамерами с жаром разъясняя перепуганным маленьким школьникам, что «мы теперь не будем молиться за Кирилла». Бедный гарант Конституции даже не знал, что у нас школа отделена от государства, и никто ни за кого не молится, ни яслях, ни в вузах. И этот кошмар длился до осени, а кое-где продолжается до сих пор. У Православной Церкви отбили две сотни храмов, люди выброшены на улицу, никто имущество не возвращает, насильников не наказывает. Даже организатор всех наших церковных бед М. Денисенко (Филарет) объявил томосоносные деяния Порошенко – государственной предвыборной аферой. Но и ему рот заткнули, чтобы «не расшатывал». Так что Порошенко уже нет при власти, а преступления его живут! - Спасибо за беседу!

Патриарший наместник Московской епархии возглавил торжества по случаю престольного праздника и 260-летия Знаменского храма в подмосковной деревне Марьино

Patriarchia.ru - 4 часа 32 минуты назад
10 декабря, в праздник иконы Божией Матери «Знамение», Патриарший наместник Московской епархии митрополит Крутицкий и Коломенский Ювеналий совершил Божественную литургию в Знаменском храме деревни Марьино Красногорского района Московской области. В этот день также отмечалось 260-летие Знаменского храма.

В Издательском Совете состоялось очередное заседание Коллегии по научно-богословскому рецензированию и экспертной оценке

Patriarchia.ru - 5 часов 27 минут назад
12 декабря в Издательском Совете Русской Православной Церкви под руководством митрополита Калужского и Боровского Климента состоялось очередное заседание Коллегии по научно-богословскому рецензированию и экспертной оценке.

Состоялось заседание Синода Эстонской Православной Церкви

Patriarchia.ru - 6 часов 33 минуты назад
12 декабря под председательством митрополита Таллинского и всея Эстонии Евгения состоялось заседание Синода Эстонской Православной Церкви Московского Патриархата.

В епархиях начался сбор подарков на Рождество для нуждающихся

Patriarchia.ru - чт, 12/12/2019 - 18:35
Благотворительные акции по сбору рождественских подарков и средств на их приобретение стартовали в епархиях ряда регионов Центра и Юга России, а также Сибири и Дальнего Востока.

Состоялась рабочая встреча председателя Финансово-хозяйственного управления Московского Патриархата и директора ХПП «Софрино»

Patriarchia.ru - чт, 12/12/2019 - 16:20
11 декабря состоялась рабочая встреча председателя Финансово-хозяйственного управления Московского Патриархата митрополита Вологодского и Кирилловского Игнатия и генерального директора художественно-производственного предприятия «Софрино» митрополита Ростовского и Новочеркасского Меркурия.

В Общецерковной аспирантуре состоялось заседание Комиссии Московского Патриархата по регулированию студенческого обмена

Patriarchia.ru - чт, 12/12/2019 - 14:31
11 декабря в Общецерковной аспирантуре и докторантуре под председательством ректора учебного заведения, председателя Отдела внешних церковных связей митрополита Волоколамского Илариона состоялось заседание Комиссии Московского Патриархата по регулированию студенческого обмена.

В столице молитвенно почтили память воинов, павших в сражении под Плевной

Patriarchia.ru - чт, 12/12/2019 - 13:28
10 декабря, в праздник иконы Божией Матери «Знамение», у памятника героям Плевны в центре Москвы — часовни иконы Божией Матери «Знамение» и благоверного князя Александра Невского молитвенно почтили память воинов, павших в сражении под Плевной, одном из решающих в ходе Русско-турецкой войны 1877-1878 гг. Литию совершил епископ Дмитровский Феофилакт.

Святейший Патриарх Кирилл совершил отпевание Юрия Михайловича Лужкова

Patriarchia.ru - чт, 12/12/2019 - 12:35
12 декабря в кафедральном соборном Храме Христа Спасителя в Москве Святейший Патриарх Московский и всея Руси Кирилл совершил чин отпевания бывшего мэра российской столицы Ю.М. Лужкова.

По благословению Предстоятелей Русской и Польской Православных Церквей в Смоленске проходит фотовыставка «Краски Православия. Польша»

Patriarchia.ru - чт, 12/12/2019 - 10:45
10 декабря в смоленском КВЦ им. Тенишевых открылась организованная проектом «OrthPhoto» фотовыставка «Краски Православия. Польша». Выставка проходит по благословению Святейшего Патриарха Кирилла и Блаженнейшего Митрополита Варшавского и всея Польши Саввы при поддержке Смоленской епархии и Консульского агентства Республики Польша в Смоленске.

Региональное отделение Всемирного русского народного собора открылось в Воронеже

Patriarchia.ru - чт, 12/12/2019 - 09:23
9 декабря в духовно-просветительском центре при Благовещенском кафедральном соборе в городе Воронеже под председательством митрополита Воронежского и Лискинского Сергия состоялось учредительное собрание регионального отделения Всемирного русского народного собора.

Вышел в свет Патриарший календарь на 2020 год

Patriarchia.ru - ср, 12/11/2019 - 18:40
Издательство Московской Патриархии выпустило в свет Патриарший календарь на 2020 год — официальное календарно-богослужебное, а также справочное издание Русской Православной Церкви.

В Москве пройдет презентация первого конкурса научно-исследовательских проектов, посвященных истории русских монастырей

Patriarchia.ru - ср, 12/11/2019 - 17:39
Конкурс организован в рамках Переславского Свято-Феодоровского историко-культурного форума. Инициатором проведения конкурса выступил Феодоровский женский монастырь г. Переславля-Залесского. Инициативу монастыря поддержали Российское общество историков-архивистов и Фонд развития Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета, которые стали соорганизаторами конкурса.

В Общецерковной аспирантуре прошел семинар для священнослужителей Московской городской епархии, окормляющих столичные вузы

Patriarchia.ru - ср, 12/11/2019 - 16:47
9-10 декабря Общецерковная аспирантура и докторантура имени святых равноапостольных Кирилла и Мефодия и Комиссия по работе с вузами и научным сообществом при Епархиальном совете г. Москвы провели семинар для священнослужителей Московской городской епархии, окормляющих столичные вузы.

В.Р. Легойда выступил на круглом столе «Социальные сети как пространство для христианского свидетельства»

Patriarchia.ru - ср, 12/11/2019 - 16:23
Синодальный отдел по взаимоотношениям Церкви с обществом и СМИ совместно с Фондом имени Конрада Аденауэра провел круглый стол с участием администраторов крупнейших православных сообществ в социальной сети «ВКонтакте» из разных городов России.

Иерархи Московского и Болгарского Патриархатов приняли участие в торжественных мероприятиях, посвященных 142-й годовщине освобождения Плевена от османского владычества

Patriarchia.ru - ср, 12/11/2019 - 15:54
10 декабря в ходе посещения Болгарии митрополит Житомирской Никодим и заместитель председателя Отдела внешних церковных связей архиепископ Владикавказский Леонид приняли участие в торжественных мероприятиях, посвященных 142-й годовщине освобождения города Плевен от османского владычеств.

Архиепископ Берлинский и Германский Марк возведен в сан митрополита

Patriarchia.ru - ср, 12/11/2019 - 15:12
10 декабря, в праздник Курской-Коренной иконы Божией Матери, в Знаменском соборе в Нью-Йорке по окончании Литургии Первоиерарх Русской Зарубежной Церкви митрополит Восточно-Американский и Нью-Йоркский Иларион возвел архиепископа Берлинского и Германского Марка в сан митрополита.

Заместитель председателя ОВЦС принял участие в научной конференции, посвященной роли Православной Церкви в освобождении Болгарии от османского ига

Patriarchia.ru - ср, 12/11/2019 - 14:49
9 декабря в Историческом музее болгарского города Плевен состоялась конференция, посвященная роли Православной Церкви в освобождении Болгарии в ходе Русско-турецкой войны 1877-1878 годов.

Президент России поддержал идею настоятеля храма на Бутовском полигоне создать реестр массовых захоронений репрессированных

Patriarchia.ru - ср, 12/11/2019 - 14:25
10 декабря под председательством Президента Российской Федерации В.В. Путина в Кремле состоялось заседание Совета при Президенте по развитию гражданского общества и правам человека, в ходе которого глава государства поддержал идею совершенствования законодательства о массовых захоронениях жертв политических репрессий и создания музея их памяти на Бутовском полигоне в Подмосковье.

Страницы

Администрация сайта не несет ответственности за содержание информации, которая содержится в архивных материалах сайта, и может не разделять мнение их авторов. Ответственность за информацию несет сторона, которая ее предоставила
Интернет-издание "Епархия" (C) 2013-2019. Сайт разработан: В.Коваленко, А.Чумаченко, А.Беляев.
При использовании материалов сайта обязательным условием является ссылка на alexandria-eparhia.org.ua