098 690 42 28 (пн-пт: з 9 до 18 г.)

 

- По благословению Преосвященнейшего Боголепа,
епископа Александрийского и Светловодского -

Фейсбук
ВКонтакте
Твиттер
Youtube

 А если это так, то что есть красота И почему её обожествляют люди? Сосуд она, в котором пустота, Или огонь, мерцающий в сосуде? Н. Заболоцкий Сколько удивительных ипостасей сокрыто в слове «женщина»: мать, жена, возлюбленная, вдохновительница...

Желающие оказать помощь в развитии Александрийской епархии, могут перечислить средства по следующим банковским реквизитам:

Управління Олександрійської єпархії Української Православної Церкви, ЄДРПОУ 35615671, р/р 2600130117920, ТВБВ №10010/0149, філії Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк" МФО 323475. (Рішення ДПІ в м.Олександрії №4 від 25.03.2008 р. про включення до Реєстру неприбуткових організацій).

Православие в Украине

КИЕВ. Впервые прибудут мощи прп. Паисия Величковского

http://pravoslavye.org.ua - пт, 11/17/2017 - 12:54
С 25 по 29 ноября впервые в Киев будут принесены для поклонения верующих ковчег с мощами и посох выдающегося подвижника и возобновителя православного старчества прп. Паисия Величковского (1722 – 1794).
Принесение святынь из Ново-Нямецкого ставропигиального монастыря организовывается по благословению Блаженнейшего Митрополита Киевского и всея Украины Онуфрия ко дню памяти прп. Паисия Величковского (28 ноября) и по случаю празднования 295-летия со дня его рождения. Торжественная встреча святынь состоится 25 ноября (в субботу) в 16.00 у центральных Святых врат Свято-Успенской Киево-Печерской Лавры, после чего будут перенесены в Трапезный храм в честь преподобных Антония и Феодосия Печерских (ул. Лаврская 9, корпус № 29). С 26 ноября (воскресенье) доступ к святыням для всеобщего поклонения будет открыт в Крестовоздвиженском храме Киево-Печерской Лавры (у входа в Ближние пещеры, корпус № 24). Здесь святыни пробудут до 29 ноября. 28 ноября, в день памяти прп. Паисия Величковского, в Крестовоздвиженском храме Киево-Печерской Лавры с 6.30 до 8.30 будет совершена праздничная Литургия. Принесение святынь организовывает Международный институт афонского наследия (МИАН) в рамках проведения в Киево-Печерской Лавре 27 — 28 ноября 2017 года Международной конференции «Киевские Паисиевские чтения», посвященной 295-летию со дня рождения прп. Паисия Величковского. Прп. Паисий Величковский (1722 – 1794) – выдающийся православный подвижник и старец, стараниями которого было возрождено православное старчество в Украине, России, Молдове, Румынии и других странах. Его последователями были основаны знаменитые Оптина и Глинская пустыни, возобновлены Святогорская и Нямецкая Лавры, Валаамский монастырь и многие другие. На Афоне старец Паисий основал Свято-Ильинский скит. Будучи выходцем из рода казачьих священников с Полтавщины, свое начальное духовное становление он проходил в Киевской духовной академии и Киево-Печерской Лавре. Стараниями старца Паисия были впервые переведены на славянский язык «Добротолюбие» и другие святоотеческие творения. После того как в 1743 г. прп. Паисий Величковский покинул Киев и Украину, он больше никогда не возвращался в родные края. Принесение ковчега с мощами прп. Паисия в Киев в год 295-летия со дня его рождения совершается впервые.

КИЕВ. В СБУ положительно оценивают участие Святейшего Патриарха Кирилла в процессе возвращения заложников

http://pravoslavye.org.ua - пт, 11/17/2017 - 12:51
Пресс-центр Службы безопасности Украины 16 ноября обнародовал заявление, в котором отметил, что усилия Патриарха Московского и всея Руси Кирилла будут способствовать скорейшему возвращению домой каждого из заложников. Об этом сообщае ssu.gov.ua. 16 ноября 2017 года пресс-центр СБУ обнародовал заявление, в котором дал оценку последним инициативам по возвращению украинских военных, находящихся в плену на Донбассе. В частности, в заявлении отмечается положительная роль в этом Его Святейшества, Святейшего Патриарха Московского и всея Руси Кирилла. «Считаем, что присоединение главы русской православной церкви Кирилла к совместным усилиям глав всех мировых конфессий в рамках реализации инициативы Всеукраинского Совета Церквей и религиозных организаций будет способствовать скорейшему возвращению домой каждого из заложников», — сказано в заявлении. Напомним, что вчера Святейший Патриарх Кирилл обратился к В.В. Путину с просьбой помочь освободить украинских военных, находящихся в плену на Донбассе. За время вооруженного конфликта на Донбассе усилиями Предстоятеля Украинской Православной Церкви Блаженнейшего Митрополита Онуфрия и духовенства различных епархий УПЦ были освобождены из плена 15 украинских военных. Последнее возвращение украинского «киборга» Тараса Колодия состоялось 11 месяцев назад, 16 декабря 2016 года, к празднику Святителя Николая. Миссия УПЦ неоднократно доставляла гуманитарную помощь для пленных воинов, священники имели возможность предоставить им духовную поддержку и совершить над ними церковные таинства.

ОДЕССА. Молодежный актив социального отдела посетили дом-интернат для престарелых

http://pravoslavye.org.ua - пт, 11/17/2017 - 12:31


По благословению митрополита Агафангела Молодежный актив социального отдела епархии совместно с учащимися Одесской гимназии №4 посетили дом-интернат для престарелых.
Гости подготовили праздничный концерт и от лица владыки митрополита Агафангела передали подопечным дома-интерната гуманитарную помощь в виде средств личной гигиены.

ОДЕССА. Священнослужители епархии сдали кровь в помощь детям с онкологическими заболеваниями

http://pravoslavye.org.ua - пт, 11/17/2017 - 12:25
По благословению митрополита Одесского и Измаильского и тАгафангела инициативе епархиального отдела по благотворительности и социальному служению, в городе Одессе прошла донорская акция.
Священнослужители епархии сдали кровь в помощь детям с онкологическими заболеваниями.

КРОПИВНИЦЬКИЙ. Голову відділу єпархії по взаємодії зі Збройними силами України протоієрея Євгенія Назаренко городили ювілейною відзнакою

http://pravoslavye.org.ua - пт, 11/17/2017 - 12:17


Голову відділу Кіровоградської єпархії по взаємодії зі Збройними силами України та іншими військовими формуваннями, настоятеля соборного храму Благовіщення Пресвятої Богородиці протоієрея Євгенія Назаренко було нагороджено ювілейною відзнакою Національної Поліції. Наголосивши на бездоганній і довголітній співпраці по сприянню діяльності підрозділів поліції, Почесну грамоту та відзнаку «65 років Служби охорони» вручили представники керівництва Управління Національної Поліції в Кіровоградській області.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК. Діти, що перебувають у онкогематологічному відділенні обласної клінічної лікарні, отримали подарунки

http://pravoslavye.org.ua - пт, 11/17/2017 - 12:11

З благословення Тихона, єпископа Івано-Франківського і Коломийського, для пацієнтів Онкогематологічного відділення Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні були передані подарунки: канцтовари, іграшки, фрукти та печиво.
Захід був здійснений у межах спільного проекту Відділу у справах сім’ї та молоді й Відділу благодійності та соціального служіння Івано-Франківської єпархії УПЦ.
Подібні заходи відбуваються у єпархії регулярно, а змогу долучитися до них мають всі охочі.

ЖИТОМИР. Єпархію відвідає переможець Голосу країни протоієрей Олександр Клименко

http://pravoslavye.org.ua - пт, 11/17/2017 - 12:04

20 листопада, з благословіння митрополита Житомирського і Новоград-Волинського Никодима єпархію відвідає переможець телепроекту «Голос Країни 2017″ протоієрей Олександр Клименко.
Отець Олександр візьме участь у святковому духовному концерті, що відбудеться у приміщенні Житомирської обласної філармонії.
Початок дійства 20 листопада о 17:00 годині. Вхід вільний.
Окрім концертної програми протоієрея Олександра Клименка для глядачів буде презентовано фільм, а також виступи творчих колективів і талановитої моледі регіону.
Усіх бажаючих запрошуємо разом об’єднатися у духовно-творчому вечорі відпочинку!
Прес-служба Житомирської єпархії

ГОРЛОВКА. Суду необходимо время для изучения материалов дела о Сретенском храме

http://pravoslavye.org.ua - пт, 11/17/2017 - 11:58
16 ноября состоялось очередное заседание Донецкого апелляционного хозяйственного суда в Харькове по делу о конфессиональной принадлежности Сретенского храма Константиновки.
Адвокат «Киевского патриархата» предоставил затребованные ранее материалы по делу. Суду необходимо время для того, чтобы изучить их.
Дата следующего заседания пока не назначена.
Напомним, что относительно захвата Сретенского храма было заведено два дела: первое — о незаконных изменениях, внесённых в протоколы заседаний приходского совета, второе — о конфессиональной принадлежности храма. Первое дело Горловская епархия окончательно выиграла 8 августа 2017 года. Повторное рассмотрение дела о конфессиональной принадлежности Сретенского храма в апелляционном суде началось 7 сентября 2017 года. Уже третье его заседание заканчивается тем, что суд берёт дополнительное время для рассмотрения материалов дела.

Протоієрей Вадим Петровський. Світлої пам’яті Ректора Волинської Духовної Семінарії отця Петра Влодека (1924-2017)

http://pravoslavye.org.ua - пт, 11/17/2017 - 11:52
«Хто умалиться, як це дитя, той і більший у Царстві Небесному» (Матф. 18:4)
«Ты сделал все, чтобы память твоя осталась во благословении (Сир. 16:17), повсюду, где только протекала твоя жизнь и совершалось твое служение».
Слово на погребінні митрополита С.-Петербурзького і Новгородського Никанора (Клемент’євського) (1787-1856) 9 жовтня цього року в храмі Волинської Духовної Семінарії відбувся чин похорону над протоієреєм Петром Влодеком, великим подвижником. Так, я не помилився, саме подвижником. Часто ми під цим словом уявляємо якогось старця-затворника з бородою до колін, посника, молитвенника і, обов’язково, монаха. Отець Петро таким не був. Його образ не вкладається в те звичне для нас розуміння святості і праведності. Але немає нічого дивного. Праведність і святість саме так сприймалися ще старозавітніми вождями юдейського народу «фарисеями». Для них образ Іоанна Хрестителя (якого не любили ці «породження єхиднині») був більш привабливішим, ніж Самого Христа, Котрий був другом митарям і грішникам, Котрий дозволяв блудниці торкатися Його ніг. «Для чого Учитель ваш їсть і п’є з митарями і грішниками?» (Матф. 9:11), – запитували вони в апостолів. «Чому учні Іоаннові та фарисейські постяться, а Твої учні не постять?» (Мк. 2:18), – докоряли вони Христу. Відокремлення від інших людей, піст тілесний, показова молитовність для цих «праведників» були головнішими за любов до Бога і ближнього. Але наскільки влучною являється відповідь фарисеям Самого Христа. «Я прийшов призвати не праведників, а грішників на покаяння» (Лук. 5:32). Пастирство Христа проявлялося в Його любові до людей. Саме таке пастирство стало основою життя і отця Петра Влодека. І це був його найбільший подвиг. Отець Петро був справжнім подвижником, тому що все його життя було подвигом. Пройти Велику Вітчизняну війну, вижити, зберегти віру, людяність, любов до людей, не озлобитися на всіх і на вся. Невже це не подвиг?! «Бувало так, що я не спав місяць», – говорив батюшка про воєнні будні. А чи не подвигом було рукоположитися в сан священика в ті післявоєнні роки, коли державною політикою залишався войовничий атеїзм? А чи не подвигом була боротьба з тією страшною машиною, яка перемелювала священиків, роблячи їх вигнанцями суспільства? «Мої діти вчилися «на відмінно», але я розумів, що їм ніколи не поступити в престижний вуз по одній простій причині: вони діти священика», – говорив з сумом отець Ректор. А чи не подвигом була боротьба проти закриття Волинської Духовної Семінарії під час хрущовських гонінь? Хоча отець Ректор не раз наголошував: «Якби ми протрималися ще хоча би трошки, то семінарію не закрили б. Хоча офіційно її просто перевели в Одесу». А чи не подвигом було ректорство під час відкриття Київської та Волинської семінарій в 90-х роках ХХ століття? Це зараз ми можемо знайти будь-яку книгу, конспект, послухати викладача в аудіозаписі. А тоді, зі слів батюшки, не було достатньо навіть ложок і вилок. Та й в 2000-х роках для семінаристів не вистачало хліба. Але ми були раді і тому, бо бачили, як переживає отець Ректор і за кухню, і за навчальний процес і за нас самих. В батюшки було особливе відношення до богослужіння. В надгробному слові проректор КДА отець Сергій Ющик дуже влучно нагадав всім нам, що батюшка любив повторювати: «Не спішіть». Отець Петро намагався привити нам любов до молитви. Для нього було важливим не сліпе вичитування або відспівування служби, а справжня молитва. Пам’ятаю, коли дівчата з регентського та хлопці семінаристи починали співати або читати швидше звичайного, одразу з вівтаря виходив посланець отця Ректора – паламар з проханням: «Не спішіть». І такий вихід повторювався декілька разів за службу. Згодом паламар почав виносити табличку, на якій по-латині були написані відомі слова «FESTINA LENTE» («Спішіть повільніше»). І справді, на похороні отця Ректора ніхто не спішив: ні хор, ні священики, ні той само колишній паламар, а нині протодиякон, який гарно і виразно виголошував «Паки и паки…». Отець Ректор не любив тараториння. Він не міг терпіти, коли читець ігнорував розділовий знак або не робив паузи між приспівом канону і його тропарем. Батюшка намагався привити нам любов до свого рідного, волинського. Я не пам’ятаю жодного разу, коли на Всенічному бдінні співалося не волинське «Ныне отпущаеши». Літургія в семінарському храмі співалася всім народом. Це справді була загальна справа всього приходу (саме так і перекладається «Літургія»). Співали всі: від студента до простої бабці-прихожанки. Якесь особливе відчуття перехоплювало дух, коли у Великий піст на «запричасному псалмі» всі співали про страждання Христа. З благословення отця Ректора текст твору завчасно роздавався прихожанам і навіть вивішувався на стіні. А з яким благоговінням батюшка звершував богослужіння! Страх Божий, смирення цього старця проявлялися в найменших речах. Наприклад, при кадінні він ніколи не піднімав кадила вище пояса, підносячи фіміам до ікони, а не вище неї. Він любив храм, який був для нього рідною домівкою. Батюшка ніколи не спішив із церкви. Після вечірнього богослужіння майже завжди проводилася співанка. «Я живу біля протестантської кірхи. Коли не йду, вони завжди там співають. А ми ж не гірші за них», – говорив він. Всі пам’ятають, як на початку служби і в кінці отець Петро завжди сам протирав хустинкою ікони, розпилюючи на них пахощі, аромат яких розносився по храму, нагадуючи семінаристам, що отець Ректор вже прийшов. Після Літургії завжди проводилася недільна школа для дітей і дорослих. Батюшка дуже любив дітей, бо сам мав дитячі якості: простоту та незлобивість Він, за словами М.С. Лєскова, був справжнім «младенцем у митрі». І усміхався, як дитина. Отець Петро не любив нагород і ніколи до них не прагнув. Хоча в особливі святкові дні ми бачили, які значущі ордени та медалі покривали його груди. Простеньке облачення, хрест і митра, яку він інколи вдягав трішечки набік, були абсолютно без всяких дорогоцінних прикрас. Отець Ректор любив наголошувати, що його митра і дорогоцінності – це люди, які ввірені йому як пастирю. «Не про те, які митри треба носити ми повинні думати, а про майбутнє нашої Церкви, про молодь, про проповідь слова Божого, про хворих, сиріт та знедолених», – говорив отець Петро. Нічого не пригадуєте? Адже теж саме сказав колись святий архідиякон Лаврентій (+258), коли імператор повелів йому принести золото Римської Церкви. Мученик привів до царя бідняків зі словами: «Ось наше багатство». Він давав нам поради, як пекти просфори і як вибирати матушку. До речі, батюшка наголошував, що саме матушка повинна пекти просфори. Сім’я була для нього справжньою «малою Церквою». Про свою матушку він говорив з трепетом і глибокою любов’ю. Батюшка щиро радів, коли семінаристи одружувалися на дівчатах з регентського відділення. А ще більше радів, коли в молодих сім’ях чекали поповнення. В одному з випускних класів було багато вагітних матушок. «Цікаво, – з посмішкою говорив отець Ректор, – хтось в семінарію поступав один, а випускаються двоє». «Де просто, там ангелів зо сто, а де мудрено, там не одного», – любив повторювати преподобний Амвросій Оптинський (1812-1891). Ці слова характеризують все життя отця Ректора. Його свята простота проявлялася у всьому: в манерах, в розмові, в лекціях, в зовнішньому вигляді, в його складених конспектах по різним предметам. Він однаково з повагою ставився до студентів будь-якого курсу. Я ніколи не чув, щоб отець Ректор сказав на когось «ти». При вітанні він неодмінно знімав капелюха. Володіючи англійською та німецькою мовами (отець Ректор служив в Канаді та Німеччині), батюшка ніколи не хизувався цим, ставлячись до співбесідника з повагою. У скромному пальто, одягненому поверх підрясника, зі старим коричневим чемоданом в руках кожен ранок отець Петро йшов у семінарію. Тут було його життя. На багато речей ми не звертали увагу, настільки звичними вони стали для нас. Наприклад, ніхто не міг сказати, коли приймає отець Ректор. Чому? А тому що в нього не було днів та годин прийому. Двері ректорського кабінету завжди було відчинено. Вони закривалися лише тоді, коли батюшка виходив. Будь-хто і будь-коли міг зайти до нього. Пригадується, що про Блаженнішого митрополита Володимира (Сабодана), коли він був ректором МДА, говорили те ж саме. Чомусь тоді семінаристи підмітили одну річ: отець Ректор схожий на святителя Миколая, а його сподвижник, отець Валентин Негода – на преподобного Серафима Саровського. Можливо, хтось з іронією, або навіть з праведним гнівом сприйме мої слова і скаже: «Як можна прирівнювати простих волинських священиків до таких святих». Не знаю, що відповісти, але ми, тоді ще 17-20-літні юнаки, саме так вважали. Можливо, через те, що все життя цих старців було одним великим чудом. Їхня скромність і простота були непомітними для багатьох. Ці якості, якщо можна так сказати, були закладені ще в самому народженні отця Ректора. Навіть названий він був Петром не на честь Первоверховного апостола, а на честь «простого» мученика Никомидійського, бо народився саме 10 січня в день його пам’яті. В отця Ректора не було багато духовних чад або шанувателів. Він не був прозорливим старцем, яких так часто шукають по монастирях богомольці. Він навіть не був монахом. Отець Петро вважав, що не чернецтво, не сан, а любов наближає нас до Бога. Тут пригадується одне древнє чудо, коли погребли схимника і послушника. Через деякий час їхні тіла дістали і побачили, що на схимнику був одяг послушника, а на послушнику – схимника. Адже не були монахами ні праведні Іоанн Кронштадський, ні Олексій Мечов, ні тисячі сповідників ХХ століття. Пригадаймо приклад з житія преподобного Антонія Великого (251-356), який дізнався, що він не досяг міри смирення простого чоботаря. Або приклад двох жінок, простоті та незлобивості яких дивувався преподобний Макарій Великий (330-391). І як разюче звучать слова цього великого єгипетського подвижника: «Воістину Бог не шукає ні вдови, ні заміжньої, ні інока, ні мирянина, але вільний намір, приймаючи його, як саме діло, і добрій волі всякого подає благодать Святого Духа, діючого в людині і керуючого життям кожного, хто бажає спастись». Отець Ректор не терпів лицемірства або кар’єризму. Він ніколи ні від кого не вимагав грошей. Це був справжній безсрібреник, який радів навіть малому. Батюшка розповідав, що коли вони жили в Канаді, то посадили забагато картоплі (як справжні українці!). «Коли картопля вродила, то ми не знали, що з нею робити і куди дівати», – говорив отець Петро. «Велике надбання – бути благочестивим і задоволеним» (1Тим.6:6), – пише Апостол. В отця Петра було це надбання, яке він намагався передати нам, але не моральними нотаціями, а своїм власним прикладом. На початку 2000-х років отець Петро видав новий «Закон Божий», який продав по собівартості видавництва, не беручи за свою працю жодної копійки. І наостанок. Одного року перед Пасхою батюшка сильно захворів. Ми навіть думали, що він вже не видужає (все-таки старцю добігав восьмий десяток). І ось наступила Пасхальна ніч. Дванадцята година ночі, а його немає, пів на першу – його немає. Ми чуємо, як в Покровській церкві б’ють дзвони, лунає з колонок «Христос воскрес!», а в нас служба ще не починається. Всі ждуть отця Петра. Ніхто не хоче починати службу без нього. І ось близько першої години батюшка прийшов. Ми уявляли, як важко було йому служити і в нас на очах мимоволі виступали сльози. Але це були сльози радості, бо з нами був наш пастир і отець, який виголошував вічно живі слова «Христос воскрес!». 7 жовтня батюшка відійшов в обителі Небесні, щоб там з Христом зустріти свою Пасху, вічну, сповнену неземного блаженства і радості. Того дня на Літургії читався уривок з Послання до Коринфян про воскресіння: «Так і при воскресінні мертвих: сіється у тління, встає в нетлінні; сіється в приниженні, встає у славі; сіється в немочі, встає у силі» (1 Кор. 15:42,43). Наступного дня, в неділю тіло отця Ректора перенесли з Покровської церкви в семінарський храм Святих Рівноапостольних Мефодія і Кирила, де він прослужив чверть століття. Тоді читалося літургійне Євангеліє про призвання апостола Петра. «І сказав Симону Іісус: не бійся; віднині будеш ловити людей» (Лук.5:10). Покликаний на служіння Христом, в тому храмі батюшка закидав сіті слова Божого і ловив людей для Небесного Царства. Отця Ректора ховали в день пам’яті апостола Іоанна Богослова, коли за Літургією читалися прекрасні слова Євангелія: «Іісус, побачивши Матір і учня, що тут стояв, котрого любив, говорить до Матері Своєї: Жено! ось, син Твій. Потім каже учневі: ось, Мати твоя!» (Іоан.19:26,27). Ми молимося за отця Петра, і віримо, що Матір Божа забрала його до Себе, бо він любив Пречисту Богородицю і Її Божественного Сина. Преклоняючи коліна перед Її Почаївською іконою батюшка молився і за свою родину, і за семінарію, і за нашу Церкву. Воістину він міг сказати разом з апостолом Павлом: «Подвигом добрим я подвизався, свій біг закінчив, віру зберіг; а тепер готується мені вінець правди, який дасть мені Господь, праведний Суддя, в день той; і не тільки мені, але всім, що полюбили явлення Його» (2Тим.4:7,8). У М.С. Лєскова є прекрасний опис святителя Філарета (Амфітеатрова) (1779-1857), який надзвичайно вдало підходить і для отця Петра Влодека. «Так детски чист и прост был этот добрейший человек, что всякая мелочь из воспоминаний о нем наполняет душу приятнейшею теплотою настоящего добра, которое как будто с ним родилось, жило с ним и… с ним умерло… По крайней мере для людей, знавших Филарета, долго будет казаться, что органически ему присущее добро умерло с ним в том отношении, что их глаз нигде не находит другого такого человека, который был бы так подчинен кроткому добротолюбию, не по теории, не в силу морали воспитания и, еще более, не в силу сухой и несостоятельной морали направления, а именно подчинялся этому требованию самым сильным образом. Он родился с своею добротою, как фиалка с своим запахом, и она была его природою». Я не знайшов кращих слів, які так вдало і живописно розкрили би образ нашого дорогого Наставника. Впевнений, що всі, хто знав отця Ректора підпишуться під кожним словом Лєскова. А ми і надалі будемо молитися за отця Петра і віримо, що він в обителях праведних не забуде «убогих своих до конца». Вічна пам’ять дорогому Батюшці! Протоієрей Вадим Петровський вихованець ВДС (1999-2003)

ВІННИЦЯ. Спочив у Бозі клірик єпархії протоієрей Василій Рішко

http://pravoslavye.org.ua - пт, 11/17/2017 - 11:45
Управління єпархії з сумом повідомляє, що 17 листопада, о 00.07 годині, на 65-му році життя, після важкої хвороби спочив у Бозі клірик Вінницької єпархії протоієрей Василій Рішко. Протоієрей Василій Рішко народився 25 січня 1953 року у с. Копашнево Хустського району Закарпатської області в родині селян. У 1976 році, по закінченні Одеської духовної семінарії, був рукопокладений у сан диякона, а згодом і священика та приїхав до Вінниці разом з призначеним на Вінницьку кафедру єпископом Агафангелом (Саввиним) (нині – митрополит Одеський і Ізмаїльський). З 1976 по 1996 рік, займаючи посаду секретаря Вінницького єпархіального управління, проявив таланти церковного адміністратора, та дипломата. Отець Василій відстоював інтереси Церкви у непрості для неї часи державного атеїзму, вмів знаходити потрібні слова у діалозі з представниками влади і громадськості. Протоієрей Василій мав беззаперечний авторитет серед духовенства і був кращим помічником для Правлячого Архієрея в організації богослужінь, церковних заходів і урочистостей. Отець Василій Рішко був добрим пастирем для своєї пастви і прикладом віри і життя по вірі. З 1976 по 1983 рік він був штатним кліриком тодішнього вінницького кафедрального собору на честь Різдва Пресвятої Богородиці. А з 1983 по 2007 рік обіймав посаду настоятеля Свято-Воскресенського храму м. Вінниці. Саме у цьому храмі у повній мірі проявилися пастирські таланти протоієрея Василія Рішка. Парафіяни старшого віку пригадують бесіди о. Василія, які він проводив після вечірніх богослужінь щонеділі. Це були не лише проповіді, а живе безпосереднє спілкування пастиря зі своєю паствою. Стараннями о. Василія Рішко Свято-Воскресенський храм був відреставрований як всередині, так і ззовні. На території храму майже завершене зведення другого — хрещального храму. У 1994 році протоієрей Василій Рішко був призначений на посаду настоятеля Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці. Виконуючи цей послух, о. Василій знову яскраво проявив свої духовні і організаторські таланти. У 2007 році він був переведений на посаду ключаря (помічника настоятеля) кафедрального собору і став надійним помічником митрополита Симеона в усіх справах, які стосуються богослужбового життя головного храму Вінницької єпархії. Отець Василь був вірним другом, прекрасним наставником для духовенства єпархії. Саме у нього більшість нинішніх кліриків Вінницької єпархії вчилися благоговійному ставленню до богослужіння, акуратності, пунктуальності, ревності у молитві і самовідданості в пастирських трудах. Впродовж кількох останніх місяців протоієрей Василій Рішко боровся з хворобою, яка знесилила його тіло, але не змогла здолати притаманні йому бадьорість духу і силу віри. Отець Василій відійшов до Бога з молитвою на устах, залишивши після себе добрий духовний спадок на землі, запаливши вогник віри у серцях сотень і тисяч людей, які будуть згадувати його ім’я у своїх молитвах. Співчуття родині о. Василія від себе і від імені духовенства і вірян Вінницької єпархії висловив Високопреосвященніший митрополит Вінницький і Барський Симеон. 17 листопада, о 16 годині, труну з тілом спочилого привезуть у Спасо-Преображенський кафедральний собор. О 17 годині розпочнеться заупокійне вечірнє богослужіння, по завершенні якого буде звершена панахида та читання Євангелія. 18 листопада о 7.30 — часи, Божественна літургія, після якої буде звершено чин відспівування і погребіння.

БЕРДЯНСК. Архипастырь освятил иконостас и благословил сестер милосердия в храме Почаевской иконы Божией Матери с.Нововасильевка

http://pravoslavye.org.ua - пт, 11/17/2017 - 11:43
В день воспоминания обновления (освящения) храма вмч. Георгия в Лидде, Преосвященнейший Ефрем, епископ Бердянский и Приморский посетил храм Почаевской иконы Божией Матери с. Нововасильевка, Приазовского церковного округа.
Перед началом Божественной Литургии владыка Ефрем совершил чин освящения нового иконостаса, который старанием настоятеля, благотворителей и прихожан был установлен в храме.


Владыке сослужили благочинный Приазовского церковного округа протоиерей Анатолий Шадрин, духовник округа и настоятель храма протоиерей Савелий Черемисин, ключарь кафедрального собора Рождества Христова г.Бердянска иерей Олег Зотов и священнослужители округа. После сугубой ектении епископ Ефрем вознес коленопреклонную молитву ко Господу, испрашивая мира и прекращения войны в нашем многострадальном Отечестве. За богослужением молились не только прихожане и духовные чада настоятеля, но и паломники из Мариуполя, Мелитополя, Приазовского и окружных селений. Верующие собрались в храме в этот праздничный день, чтобы вместе со своим Архиереем совершить подвиг молитвы и испросить у Господа мир нашему многострадальному государству. Проповедь по запричастном стихе произнес ключарь кафедрального собора иерей Олег Зотов. По окончании Литургии было совершено славление великомученику Георгию, после чего Владыка Ефрем освятил одежды и благословил 20 прихожанок храма нести послушание сестер милосердия. В завершение праздничного богослужения Архипастырь обратился к верующим с словом назидания, в котором рассказал житие великомученика Георгия, поздравил настоятеля и прихожан с радостным событием – освящением нового иконостаса, который будет украшать храм, а также напутствовал новопоставленных сестер милосердия. После проповеди архиерей наградил настоятеля храма протоиерея Савелия Черемисина юбилейной медалью Бердянской епархии «125-летие иконы Божией Матери «Троеручица-Бердянская».

КИЇВ. Відбулась V Всеукраїнська конференція керівників єпархіальних відділів УПЦ у справах сім’ї

http://pravoslavye.org.ua - пт, 11/17/2017 - 10:27


13-16 листопада, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, у місті Києві провела роботу V Всеукраїнська конференція керівників єпархіальних відділів Української Православної Церкви у справах сім’ї. Про це повідомляє family.church.ua.
Захід очолив Голова Місії Синодального відділу УПЦ у справах сім’ї, архієпископ Ровеньківський і Свердловський Пантелеімон. На початку заходу архієпископ Пантелеімон передав благословення Предстоятеля УПЦ та звернувся до присутніх зі словами привітання. Владика підсумував роботу найбільш активних єпархіальних відділів у справах сім’ї та привітав новопризначених керівників відділів з призначенням на відповідальну посаду. Також з вітальними словами до учасників звернулися Владимиров Олександр Аркадійович, Головний лікар клінічного санаторію «Жовтень», доктор медичних наук, заслужений лікар України та Волинець Людмила Семенівна, керівник секретаріату депутатського об’єднання “Захист прав дитини – пріорітет держави”. Пані Людмила, в свою чергу, поділилася з гостями заходу своїм досвідом опіки дітей-сиріт та дала цінні рекомендації в роботі по даному напрямку соціального служіння. Заступник Голови Місії, священик Іоанн Ружицький, розповів присутнім про порядок роботи заходу та наголосив, що завдання учасників форуму: максимально систематизувати досвід роботи з сім’ями на парафіях та здобути нові знання по сучасних формах просвітницької діяльності серед українських родин. “Після проведення форуму будуть видані методичні рекомендації “Сучасні форми роботи з сім’ями на парафіях” для розповсюдження на теренах УПЦ”, – підмітив священик. З презентацією на тему «Кризові сім’ї. Види сімейних криз. Підтримка співпраця на парафіях» виступили Марія Гичка-Сидор, психолог-консультант, керівник центру захисту материнства, сім’ї та дітей «Спаси і сохрани, член Української спілки психотерапевтів» та Анна Гичка, магістр теології, теолог-консультант по сімейних питаннях центру «Спаси і сохрани». Спікери розповіли аудиторії про різні стадії сімейних криз та про методи їх подолання. Серед лекторів також був професор Київської Духовної Академії протоієрей Олексій Добош, який розповів присутнім про базові поняття педагогіки та психології сімейних стосунків. Також серед запрошених гостей був протоієрей Олександр Клименко, Голова відділу «Церква і культура» Бориспільської єпархії, переможець 7-го сезону «Голос Країни».

ГРЕЦИЯ. В Состоялось Всеправославное совещание по вопросам ересей и парарелигий

http://pravoslavye.org.ua - чт, 11/16/2017 - 12:54

С 30 октября по 1 ноября в Греции, в городе Лептокарья (Пиерия), прошло XXIΧ Всеправославное совещание уполномоченных Поместных Православных Церквей и митрополий Элладской Православной Церкви по вопросам ересей и парарелигий на тему «Псевдопророки ― псевдомессии и последние времена».

Конференция, организованная по благословению Блаженнейшего Архиепископа Афинского и всей Эллады Иеронима Комитетом Священного Синода Элладской Православной Церкви по вопросам ересей, проходила под председательством руководителя этого комитета митрополита Ларисского и Тырнавского Игнатия.

Приветствия и пожелания плодотворной работы участникам встречи направили Предстоятели Поместных Православных Церквей: Константинопольской, Александрийской, Иерусалимской, Русской, Сербской, Румынской, Болгарской, Кипрской, Польской, Элладской, Албанской.

Совещание началось с краткого молебна, который возглавил митрополит Ларисский и Тырнавский Игнатий.

На мероприятии присутствовали: митрополит Китрусский, Катеринский и Платамонский Георгий, митрополит Кессарьянский и Виронский Даниил, митрополит Глифадский и Вульягменский Павел, митрополит Кидонийский и Апокоронский Дамаскин (Константинопольский Патриархат); митрополит Птолемаидский Эммануил (Александрийский Патриархат); архиепископ Лидский Димитрий (Иерусалимский Патриархат); митрополит Фессальотидский и Фанариоферсальский Тимофей, митрополит Врачанский Григорий (Болгарский Патриархат); епископ Стратоникийский Стефан, епископ Семятычский Варсонофий (Польская Православная Церковь), а также представители 74 митрополий Элладской Православной Церкви, о. Крита и Додеканеса, профессора Афинского и Фессалоникийского университетов, представители Правительства Греции, светских властей города и общественности.

От Русской Православной Церкви в совещании участвовал игумен Феофан (Лукьянов), заведующий Сектором протокола Отдела внешних церковных связей Московского Патриархата. Он огласил приветствие председателя ОВЦС митрополита Волоколамского Илариона, направившего участникам совещания послание от имени Святейшего Патриарха Московского и всея Руси Кирилла.

В своем обращении митрополит Иларион, в частности, отметил:

«Книга Откровения святого апостола Иоанна Богослова заканчивается словами: «Ей, гряду скоро! Аминь. Ей, гряди, Господи Иисусе» (Откр. 22:20). Вся многовековая история христианства исполнена ожидания Второго пришествии Господа нашего Иисуса Христа. Памятуя слова Спасителя о смоковнице (Мф. 24:32-33), во все времена христиане в текущих событиях пытались распознать признаки наступления «последних времен». И чем более трагичными были повороты истории, тем более настойчивыми были эсхатологические ожидания.

Как и предсказывал Сам Спаситель (Мф. 24:24-36), на фоне этих настроений появлялись и появляются лжепророки и лжемиссии, которые вводят «пагубные ереси, отвергаясь искупившего их Господа» (2 Петр. 2:1).

XX век сопровождался беспрецедентными по своим масштабам войнами и другими бедствиями. Нынешняя эпоха не только не стала исключением из предыдущих, но характеризуется небывалым увеличением различных лжеучений и сект, относительно которых в религиоведении закрепилось именование апокалиптических культов. К сожалению, ложными эсхатологическими представлениями заражены сегодня и умы некоторых христиан, которые более увлечены поиском признаков завершения земной истории, чем трезвенным внутренним деланием. Душевные очи их обращены не столько ко Христу, сколько к ожидаемому антихристу. Отсюда вытекает важность церковной проповеди для разъяснения верным православного учения о последних временах.

Выражаю надежду, что нынешнее совещание внесет существенный вклад в противодействие распространению деструктивных культов и ложных эсхатологических взглядов.

Святейший Патриарх Московский и всея Руси шлет участникам конференции пожелания плодотворной работы и благословенных успехов в трудах».

С приветственными словами к участникам конференции обратились мэр города Катерини, председатель общества «Родители Греции» и представитель губернатора Пиерии.

В ходе XXIΧ Всеправославного совещания по вопросам ересей и парарелигий были заслушаны доклады по следующим темам: «Возгласил Господь и сказал» ― о пророчестве в свете учения Православной Церкви, «Псевдоучение и псевдопророчества: вечное разрушение Евангельской истины», «Хилиастические тенденции в новейших протестантских течениях», «Современные псевдопророки», «Псевдопророчества у пятидесятников», «Псевдопророчества «Свидетелей Иеговы».

Вниманию участников конференции были представлены также сообщения представителей митрополий Элладской Православной Церкви о деятельности еретических и сектантских организаций в различных епархиях этой Церкви.

В перерыве между заседаниями второго дня конференции делегаты посетили монастырь преподобного Дионисия Олимпийского.

По завершении работы совещания участники разработали и подписали итоговый документ, текст которого после утверждения Священным Синодом Элладской Православной Церкви будет разослан Предстоятелям Поместных Православных Церквей.

Служба коммуникации ОВЦС/Патриархия.ru

Поделиться:

КИЕВ. На лаврской «молодежке» говорили о любви и влюбленности

http://pravoslavye.org.ua - чт, 11/16/2017 - 12:38

Первая влюбленность подобна первой ступени ракеты, которая, исполнив свою функцию, чаще всего отходит.

Темы выбора духовного жизненного пути, взаимоотношений в семье и духовничества затрагивались на встрече преподавателя Киевской духовной академии, викария Киевской Митрополии епископа Боярского Феодосия (Снигирева) с членами лаврской «молодежки», состоявшейся 12 ноября 2017 года в актовом зале Святой Успенской Киево-Печерской Лавры, сообщает Lavra.ua.

Отвечая на вопрос, перед которым стоит каждый студент духовных школ: вступать в брак или принимать монашество, владыка Феодосий, исходя из опыта преподавания и общения с молодыми людьми, посоветовал отнестись к этому выбору весьма серьезно.

«Монашество или семейная жизнь – это выбор добровольный. Брак должен заключаться по любви супругов друг к другу, чтобы во взаимопонимании вместе достичь спасения. И для дальнейшей духовной жизни в семье было бы очень хорошо, если бы у супругов был один духовник, к выбору которого также нужно подходить с ответственностью», – сказал епископ Феодосий.

Выбор духовника, отметил владыка, – очень ответственный шаг не только для супругов, но и для тех, кто еще в поиске спутника жизни или же стоит на пути монашества.

«В духовничестве неуместно говорить слово «должен», но все должно исходить из любви», – сказал епископ Феодосий.

Отвечая на вопрос об отношениях в семье, владыка сказал: «В браке любовь должна преобразиться. Что касается первой юношеской любви или влюбленности, то она подобна первой ступени ракеты, которая, исполнив свою функцию, чаще всего отходит. Настоящая любовь возникает, когда человек достигает более-менее зрелого осознанного возраста и готов жертвенно любить другого человека. В вечности будет истинная христианская любовь, которая выше естественной любви, ведь любовь – это кульминация добродетелей».

Напомним, просветительские встречи с молодежью проходят в Киево-Печерской Лавре с марта 2016 года. Курирует «молодежку» насельник обители иеромонах Глеб (Казьмирук).

Встречи проходят каждое воскресенье в актовом зале в 45-м корпусе (территория Нижней Лавры). Начало в 15.30. Вход свободный.

АФОН. Актер Николай Караченцев, у которого обнаружен рак, посещает монастыри Святой Горы

http://pravoslavye.org.ua - чт, 11/16/2017 - 11:45

Вместе с сыном известный артист молится о выздоровлении.

Известный актер театра и кино Николай Караченцов, у которого обнаружен рак легких, отправился на Афон, чтобы помолиться и набраться сил перед курсом химиотерапии, сообщает Afonit.info.

В поездке 73-летнего артиста сопровождает сын Андрей – инициатор паломничества. Как рассказала супруга Николая Петровича Людмила Поргина, на Святой Горе мужчины побывали в ряде монастырей, поклонились мощам и другим святыням и помолились об исцелении.

По словам Людмилы Поргиной, болезнь у Караченцова развивается медленно, что дает надежду на скорейшее выздоровление.

Женщина считает, что афонские монахи смогут помочь ее супругу в лечении.

Злокачественная опухоль у Николая Караченцова была обнаружена несколько месяцев назад. Из-за состояния артиста, дважды попадавшего в тяжелые ДТП, хирургическое вмешательство ему запрещено.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК. Представники єпархії та місії ОБСЄ обговорили випадки незаконного захоплення храмів

http://pravoslavye.org.ua - чт, 11/16/2017 - 10:58

 

14 листопада в офісі Спеціальної моніторингової місії ОБСЕ в місті Івано-Франківську обговорювались події, які відбуваються навколо храмів Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви. Зокрема, йшла мова про храм Благовіщення Пресвятої Діви Марії міста Коломиї, який був захоплений представниками Української Греко-Католицької Церкви ще у червні цього року. Окрім того, було обговорено ситуацію, яка склалася у селі Старий Гвіздець Коломийського району, де представниками  Київського Патріархату було незаконно проведено «архієрейське богослужіння». Представникам місії було надано можливість ознайомитися з відеоматеріалами з місця події, а також озвучено весь комплекс правових засобів, які залучаються Івано-Франківською єпархією та релігійною громадою для врегулювання цього конфлікту.

 

БРАГА. Священик Волинської єпархії УПЦ став настоятелем православної парафії у Португалії

http://pravoslavye.org.ua - чт, 11/16/2017 - 10:57
Український православний священик Тарасій Ладецький, випускник Волинської духовної семінарії, очолив новостворену парафію УПЦ у португальському місті Брага. З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія та за погодженням з єпископом Корсунським Нестором для цієї православної громади розпочалися регулярні богослужіння. Як повідомляється на сайті Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ, 12 листопада 2017 року відбулась перша Божественна літургія, яку очолив голова відділу протоієрей Миколай Данилевич – у співслужінні з протоієреєм Тарасієм. За Літургією співали віряни під керівництвом співробітника ВЗЦЗ УПЦ Віталія Горзова. У цьому португальському місті проживає чимало українців з усіх регіонів держави. Богослужіння велось українською та церковно-слов’янською мовами, проповідь на тему євангельського читання виголосив протоієрей Тарасій Ладецький. Після служби Божої протоієрей Миколай Данилевич звернувся до присутніх та представив їм їхнього священика. «Православна парафія – це сім’я у Христі, де люди під керівництвом священнослужителя живуть духовним життям, сповідаються, причащаються, і якщо саме духовність та церковність лежатимуть в основі такої громади, то сила Святого Духа буде перебувати з нею, буде укріпляти, примножувати, покривати людські слабкості та згладжувати людські непорозуміння», – наголосив протоієрей. Попри важливість збереження рідної української мови і культури, необхідність в чому особливо відчувається закордоном, православна община – на думку отця Миколая – не повинна перетворюватися на клуб за політичними, культурними чи національними інтересами. Парафія, що створюється, не повинна бути закритою лише в рамках української мови та культури. Навпаки, маючи в основі переважну більшість українців, община повинна бути відкритою як до православних інших національностей, так і до тих людей, які ще не пізнали Христа, які ще шукають свій шлях до Бога. Саме такий підхід дасть віруючим відчути соборність Церкви, яку ми сповідуємо кожного дня, читаючи «Символ віри», – зазначив священик. «Господь Ісус Христос сказав: «Де двоє чи троє зібрані в ім‘я Моє, там Я посеред них» (Мф. 18:20). А тому нехай Господь перебуває з вами, освячує вас, удосконалює вас та об‘єднує вас», – побажав отець Миколай. Богослужіння новоутвореної парафії відбуваються щонеділі у приміщенні каплиці на честь святого архистратига Михаїла за адресою: Rua Cardoso Avelino 3, 4700-023 Braga, Capela de São Miguel-o-Anjo. ВЗЦЗ УПЦ і надалі створює українські православні парафії у місцях компактного проживання наших співвітчизників в різних країнах світу.

ЖЕНЕВА. На засіданні ООН Україну закликали забезпечити права віруючих УПЦ

http://pravoslavye.org.ua - чт, 11/16/2017 - 09:55
15 листопада 2017 року під час засідання Робочої групи Універсального періодичного огляду 28 сесії Ради з прав людини ООН в Женеві розглянули питання щодо дотримання релігійних свобод в Україні. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням нам сайт НУО «Громадський правозахист». В ООН визнали проблему щодо дотримання релігійних свобод в Україні. Держави-учасниці засідання робочої групи чергової сесії Ради з прав людини ООН висловили свою підтримку на міжнародному дипломатичному рівні громадам УПЦ. У зв’язку з порушеннями прав віруючих УПЦ неурядові правозахисні організації закликали державу Україна: – забезпечити об’єктивне і неупереджене розслідування фактів вчинення насильницьких дій щодо віруючих і релігійних організацій Української Православної Церкви і притягнути винних в скоєнні цих злочинів до юридичної відповідальності; – відкликати законопроекти № 4128, 4511, 5309, спрямовані на обмеження прав і встановлення нових обов’язків, що дискримінують релігійні організації УПЦ; – публічно засудити мови ненависті, захоплення храмів, псування і знищення майна релігійних організацій УПЦ з боку радикалів, представників УПЦ Київського патріархату та окремих службових осіб; – забезпечити вільну реалізацію права релігійних організацій та віруючих Української Православної Церкви сповідувати свою віру, а також здійснювати повний комплекс інших прав в рамках існуючої ідентичності, в тому числі при збереженні канонічного зв’язку з Руською Православною Церквою Московського Патріархату без будь-якої дискримінації і дифамації; – забезпечити вільну діяльність, захист і безпеку журналістів, правозахисників і активістів, які здійснюють захист прав людини та інформування про випадки правопорушень, у тому числі в справах і ситуаціях конфліктів, пов’язаних з Українською Православною Церквою. Перераховані дії передбачені нормами міжнародного права і їх виконання є підтвердженням дотримання Україною принципу верховенства права та європейських демократичних цінностей. Таким чином міжнародне співтовариство в особі незалежних експертів високого рівня, на основі інформації та повідомлень з різних джерел встановило факти порушень прав віруючих Української Православної Церкви і констатувало необхідність додаткових і інтенсивних зусиль з боку держави Україна для подолання цього негативного явища. Акцент на питаннях дотримання прав віруючих з боку делегацій ряду держав свідчать про те, що це питання вийшло на міжнародний рівень і далі порушення прав щодо Української Православної Церкви не можуть ігноруватися. Незважаючи на те, що міжнародні правозахисні процедури іноді вимагають тривалого часу для ефективної і публічної реакції на проблеми потерпілих, в даному випадку інформація, що надійшла в рамках процедури УПО РПЛ ООН не має терміну давності і може використовуватися як джерело доказів для притягнення до відповідальності винних у злочинах проти людяності та інших порушень прав людини. НВО «Громадський правозахист» є правозахисною неурядовою організацією з консультаційним статусом при Економічній і Соціальній Раді ООН, проводить регулярний моніторинг дотримання прав і свобод в сфері релігії в Україні у взаємодії з СММ ОБСЄ та іншими організаціями міжнародного правозахисного механізму.

УЖГОРОД. Працівники поліції Закарпаття звершили паломництво в Почаївську Лавру

http://pravoslavye.org.ua - чт, 11/16/2017 - 09:54
Супроводжував правоохоронців священик Мукачівської єпархії УПЦ. Минулих вихідних 45 працівників ГУНП в Закарпатській області здійснили паломництво в одну з найбільших релігійних святинь України – Свято-Успенську Почаївську Лавру. За проханням керівництва поліції та з благословення архієпископа Мукачівського і Ужгородського Феодора супроводжував учасників паломницької групи благочинний міста Мукачева – протоієрей Петро Лях. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ. Організатором духовної поїздки в Почаїв виступила профспілка атестованих працівників поліції Закарпаття та її керівник – Валерій Менджул. Гості з Закарпаття вклонилися усім Почаєвським святиням. А дорогою додому відвідали джерело святої прав. Анни. «Ця поїздка, як і всі попередні, не могла б відбутися без сприяння керівництва закарпатської поліції, особисто начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області полковника Романа Стефанишина. Ми щиро вдячні керівнику за підтримку нашої профспілкової організації. А на майбутнє плануємо й інші поїздки у визначні духовні та туристичні місця України й нашого краю. Адже духовний відпочинок дає нашим правоохоронцям велику наснагу в їх нелегкій роботі на благо українського народу», – прокоментував голова Закарпатської профспілки атестованих працівників поліції Валерій Менджул. За матеріалами Мукачівської єпархії УПЦ та Відділу комунікації
поліції Закарпатської області

МОСКВА. Святіший Патріарх Кирил звернувся до В.В. Путіна з проханням допомогти звільнити українських військових, які перебувають у полоні на Донбасі

http://pravoslavye.org.ua - чт, 11/16/2017 - 09:53
15 листопада 2017 року під час візиту у Воскресенський Ново-Єрусалимський ставропігійний чоловічий монастир в підмосковній Істрі Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звернувся до Президента Російської Федерації В.В. Путіна. Патріарх попросив підтримати пропозицію про обмін військовополоненими, що знаходяться в Україні і на непідконтрольній Українській державі території Донбасу. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на patriarchia.ru. Як нещодавно повідомила Уповноважений Президента України з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій і Луганській областях, перший віце-спікер Верховної Ради Геращенко Ірина Володимирівна, у полоні на даний момент перебувають 157 громадян України. Святіший Патріарх Кирил, звертаючись до Президента Росії, зазначив: «Ми з Вами обговорювали всі ці теми, я знаю, що Ви близько до серця сприймаєте долю людей. Блаженніший Митрополит Онуфрій неодноразово до мене звертався теж з проханнями, і, як відомо, якісь прохання були задоволені, якісь не були… Роль Церкви в такого роду конфліктах в першу чергу носить, звичайно, гуманітарний вимір. Люди страждають, є жертвами цього важкого конфлікту, який дійсно призводить до страждання дуже багатьох». «Тому зі свого боку хотів би теж просити Вас підтримати цю ідею і спільними зусиллями, можливо, всі ми могли б здійснити цю чудову акцію», — підсумував Святіший Патріарх Кирил. Нагадаємо, майже рік тому, 18 грудня 2016 року, зусиллями Української Православної Церкви було звільнено українського військового Тараса Колодія. А у квітні 2017 року матері українських військовополонених звернулися до Предстоятеля УПЦ з проханням допомогти повернути їхніх синів додому.

Страницы

Администрация сайта не несет ответственности за содержание информации, которая содержится в архивных материалах сайта, и может не разделять мнение их авторов.
Александрийская епархия Украинской Православной Церкви (C) 2013-2017. Сайт разработан: В.Коваленко, А.Чумаченко, А.Беляев.
При использовании материалов сайта обязательным условием является ссылка на alexandria-eparhia.org.ua