098 690 42 28 (пн-пт: з 9 до 18 г.)

 

- По благословению Преосвященнейшего Боголепа,
епископа Александрийского и Светловодского -

Фейсбук
ВКонтакте
Твиттер
Youtube

Всечесні отці, чесне монашество, дорогі брати і сестри! Минає 1030 років із того часу, коли святий рівноапостольний князь Володимир прийняв хрещення сам і привів до Христа свій народ. Звідси, з берегів Дніпра, християнська віра поширилася у...

Желающие оказать помощь в развитии Александрийской епархии, могут перечислить средства по следующим банковским реквизитам:

Р/С 26004924426263 в ПАТ АБ ( УКРГАЗБАНК ), МФО 320478, код ЕДРПУ 23230375, СВ. о не прибыльности, 1711264600026 от 24.02.2017

Слово при нареченні

Ваше Блаженство, Блаженнійший Владико і Отець!

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства, богомудрі архіпастирі!

У ці святі дні Різдвяного посту Божа воля через визначення Вашого Блаженства та Священного Синоду велить мені, недостойному, відтепер служити Церкві Христовій у сані єпископа.

У глибокому хвилюванні стою я перед вами, богомудрі архіпастирі, як перед лицем Самого Пастиреначальника Христа і Господа мого. Усвідомлюючи, наскільки велика перед Богом і людьми відповідальність єпископського служіння, подібно до Давида говорю: «Страх и трепет прииде на мя и покры мя тьма» (Пс. 54, 5-6). Це не тьма гріховна, не тьма зневіри або будь-якої іншої пристрасті, але подоба того мороку боговидіння, куди входив Мойсей при отриманні Синайського откровення. Не на кам'яних скрижалях, але в таємничій глибині серця мого, вірю і сподіваюся, напише Господь живі слова Свої, щоб змогти і мені згодом живити словесну паству хлібом Євангельського вчення. Нині Всемилостивий Бог закликає мене до високого і безмірно відповідального поприща архієрейства на Олександрійській кафедрі. Особливо хвилює і радує мене те, що єпископське служіння належить здійснювати на рідній для мене землі, де я народився і виріс.

У цей знаменний день перед уявним поглядом проходить все моє життя. Будучи з дитинства вихованим у православній вірі, я завжди відчував бажання трудитися в храмі Божому, служити на парафії, мріяв стати священиком, але ніколи не осмілювався і думати про високе служіння у сані єпископа.

Озираючись на прожиті роки, виразно бачу, в неясних раніше для мого розуму подіях, всеблагий Промисел Вседержителя, діючий в долі кожної людини. Особливо звучать для мене тепер слова Христа Спасителя, звернені до учнів і апостолів: «Не ви Мене вибрали, а Я вас вибрав і поставив вас, щоб ви йшли і приносили плід ...» (Ів. 15, 16).

Нова сторінка відкривається для мене нині. Велич і святість майбутнього служіння зводять в душевний смуток і в той же час дають можливість усвідомити той факт, що все моє життя без залишку належить Церкві.

Душа моя бентежиться нині від усвідомлення своєї негідності перед висотою і святістю архіпастирських праць, від свідомості своєї малодосвідченості і скудності сил для несення жереба апостольського служіння. Мені, грішному, належить перебувати на Божественній варті виноградника Христового і, подібно Авакуму, слухати, що буде говорити Господь через благословення Первосвятителя, через власний внутрішній голос, через знамення часу, через досвід минулого в Церкві Божій. Однак, при всьому цьому, насмілююся сховатися з усіма своїми недоліками під покров втішного слова пророчого і сприйняти відвагу святого Граду. «Дерзай, - говорить пророк Єрусалиму, - дерзай; ибо утешит тя нарекий тебе» (Вар. 4, 30).

Усвідомлюючи необхідність вирішення нагальних питань церковного життя в єпархії, почитаю найважливішою справою свідоцтво людям про неминущі цінності Євангельських заповідей і допомогу сучасникам у набутті Христа - справжньої мети і сенсу буття людини. Мені належить зайнятися упорядкованням єпархіального та парафіяльного життя, створенням нових парафій, які повинні стати справжніми православними громадами, здатними до участі в церковній місії. Вважаю за необхідне приділяти особливу увагу включенню у сферу церковної турботи молодого покоління, розвитку просвітницьких і соціальних проектів, залучення до цієї роботи активних мирян і всіх здорових сил суспільства.

Уповаю і сподіваюся, що Господь, покликав мене на це служіння, Сам і допоможе мені Своєю всесильною благодаттю нести тягар, на мене покладений, і зробить його легким.

А тому зі смиренням дерзаю відповідати Вам, богомудрі архіпастирі: оскільки Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир та Священний Синод нашої Церкви визначили мені, недостойному, бути в такому служінні, дякую, приймаю і анітрохи всупереч глаголю.

Ваше Блаженство! Своїм Первосвятительським служінням Ви являєте для всієї повноти Української Православної Церкви приклад самовідданого подвигу на благо Православ'я. Дозвольте мені подякувати Вам за те, що Ви звернули увагу на мене, недостойного, і надали мені високу довіру і честь, закликавши до єпископства. Ваші різноманітні труди у винограднику Божому завжди будуть для мене зримим, яскравим прикладом того, «як треба поводитися в Божому домі, що ним є Церква Бога Живого, стовп і утвердження істини» (1 Тим. 3, 15). У ці трепетні миті нелицемірно обіцяю, що, з Божою допомогою, докладу всі свої сили, щоб виправдати Ваш вибір. Молив, і завжди буду благати Господа, щоб Він ще многії літа Вашої благословенного життя зберігав Вас у фортеці душевних і тілесних сил на радість багатомільйонної української пастви.

Від усієї душі мені хочеться подякувати Високопреосвященнійшого Іоасафа, архієпископа Кіровоградського і Новомиргородського, який став для мене зразком пастирського служіння, всецілої відданості Церкві, прищепив почуття відповідальності. Унікальна здатність владики - надавати адміністративній роботі духовний вимір, чому я завжди намагався наслідувати, - переконаний, допоможе мені в майбутніх турботах про благо Церкви Христової і народу Божого. Для мене особливо відрадно, що, прямуючи на Олександрійську кафедру, я буду здійснювати своє служіння поруч з Високопреосвященнійшим архієпископом Іоасафом, від якого завжди зможу отримати добру пораду і необхідну допомогу.

Сьогодні я з вдячністю і любов'ю згадую своїх батьків, які виховали мене у вірі і любові до Бога. Земно кланяюся і дякую всім, з ким Господь сподобив мене служити, хто допомагав, хто терпів і прощав. Дякую всіх своїх наставників і вчителів, а особливо своїх парафіян, хто протягом багатьох років був причетний до мого священичого служіння, надаючи допомогу і дружню підтримку.

Зі страхом і трепетом приймаючи покликання і прямуючи виконувати волю Господню і рішення про мене, прошу Вас, Ваше Блаженство, і Вас, богомудрі святителі Божі, умоліть Господа сил, нехай дасть мені кроткість духовну, любов і розум Христовий (1 Кор. 2, 16 ). Помоліться про мене в хвилини моєї особистої П'ятидесятниці, щоб Господь послав мені рясні дари Святого Духа, нагадуючи і навчаючи бути добрим працівником у винограднику Господньому.

Не залиште мене Вашим досвідченим керівництвом, щоб душеспасительним було моє архіпастирське служіння і за заповіддю Христовою принесло добрий плід на славу Божу і Його святої Апостольської Церкви.

22 грудня 2012.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст інформації, яка міститься в архівних матеріалах сайту, і може не поділяти точку зору їх авторів. Відповідальність за інформацію несе сторона, що її надала.
Інтернет-видання "Єпархія" (C) 2013-2018. Сайт розроблений: В.Коваленко, А.Чумаченко, А.Беляєв. При використанні матеріалів сайту обов'язковою умовою є посилання на alexandria-eparhia.org.ua