http://pravoslavye.org.ua

Архиереи, священники и прихожане посетили медицинские и социальные учреждения, малообеспеченные семьи. В дни Рождественских святок епархии Украинской Православной Церкви продолжали оказывать гуманитарную помощь больным, малообеспеченным и одиноким людям. С подарками, поздравлениями и колядками архиереи, священники и прихожане посетили больницы, медицинские центры, дома-интернаты, специализированные дошкольные учреждения, а также семьи, которые оказались в сложных жизненных обстоятельствах. Более 600 подарков передал Синодальный отдел УПЦ по социально-гуманитарным вопросам детям-сиротам, которые воспитываются в девяти учреждениях неподалеку от линии разграничения в Донецкой и Луганской областях. Отделом также проведены праздничные выдачи 80 продуктовых наборов от Украинской Православной Церкви в территориальных центрах социального обслуживания Подольского и Оболонского районов г. Киева. Около 800 подарков закупили прихожане Андреевского кафедрального собора г. Запорожье для воспитанников психоневрологических интернатов Запорожской области. В подарки вошли фрукты и сладости. В Таврический дом инвалидов переданы также одежда, продукты питания, наборы для рукоделия, канцелярские принадлежности. Более 300 детей из семей, оказавшихся в сложной жизненной ситуации, получили подарки от Центра защиты материнства и детства «Жизнь», действующего в Херсонской епархии. Храм святого Александра Невского г. Могилев-Подольский вместе с сотрудниками службы социального обеспечения города передали около 200 гостинцев одиноким и пожилым людям. Сотни сладких подарков передали в медицинские и социальные учреждения архиерей и приходы Горловской епархии. Дети, оказавшиеся в сложных жизненных обстоятельствах, получили от верующих сладкие подарки, фрукты, мягкие игрушки и брошюры о православии. Клирики Черкасской епархии во главе с архиепископом Черкасским и Каневским Феодосием доставили тёплые вещи и продукты питания в Чигиринский дом-интернат для престарелых и инвалидов. Митрополит Николаевский и Очаковский Питирим посетил приют для пожилых людей с инвалидностью в г. Николаев. Всем розданы наборы сладостей. Социальный отдел Воскресенского кафедрального собора УПЦ передал рождественские подарки в подшефные семьи. Людям с ограниченными возможностями вручены перекидные иллюстрированные календари на 2021 год, наборы шоколадных конфет, материальная помощь, фрукты. В Киевский городской дом ребенка «Березка» для ВИЧ/СПИД больных детей отдел доставил фрукты, сладости, календари, вязанные шерстяные носки. В Киевский детский онкологический центр переданы наборы для творчества, конфеты, фрукты, календари. Сотрудниками соцотдела проведены также уличные выдачи горячих обедов и праздничных продуктовых наборов для малоимущих. Представители отдела социального служения Киево-Печерской Лавры передали подопечным из Общественной организации Подольского районного общества инвалидов «Единство» свежеиспеченный лаврский хлеб, продукты длительного хранения, средства гигиены, одежду. В реабилитационный центр для незрячих людей, расположенный в садовом товариществе «Кобзарь» в с. Гоголеве Броварского района Киевской области, доставлены пряники с Иисусовой молитвой, написанной шрифтом Брайля, сладости и лаврский шоколад. Волонтеры Центра «Благо», действующего при отделе благотворительности и социального служения Полтавской епархии, посетили пациентов онкогематологического отделения Детской городской клинической больницы Полтавы и 9-го отделения Полтавской психиатрической клинической больницы им. Мальцева. Детям переданы сладкие подарки и комплекты постельного белья, которые были приобретены на средства, вырученные от благотворительной акции «Николайчика купи – больным детям помоги». Также волонтеры передали продукты питания для осужденных в четыре исправительные колонии. Волонтеры благотворительного проекта «Наша Лепта», действующего на базе прихода святителя Николая Чудотворца Печерского благочиния Киевской епархии, провели традиционную зимнюю акцию «Снеговик». В рамках мероприятия добровольцы поздравили с праздниками 110 мальчиков и девочек из Киева и города Коцюбинское. Это дети, имеющие диагноз ДЦП, аутизм, тяжелые заболевания и инвалидность, а также дети из многодетных и малообеспеченных семей. Приход храма Вознесения Господня  Севастопольского благочиния Симферопольской епархии провел месячник добрых дел «От Святителя Николая до Крещения Господня». В этот период на территории храма проходили благотворительные ярмарки, мастер-классы, поздравления с праздниками. Вырученные средства переданы четырем семьям, где дети нуждаются в постоянном лечении. Община Иоанно-Богословского храма поселка Ремовка Донецкой епархии провела благотворительную ярмарку, средства от которой были направлены на материальную поддержку и подарки для детских домов, интернатов, тюрем и детского отделения онкологии. В Спасо-Преображенском кафедральном соборе г. Белая Церковь состоялась благотворительная акция в помощь онкобольным детям. Маленькие прихожане дарили свои рождественские рисунки людям, которые вносили пожертвования. Священники Ровенской епархии вместе с прихожанами собрали средства на лечение онкобольной супруги благочинного Острожского района протоиерея Александра Максимчука. Одесская епархия и БФ «Семьи Заричанского» вручили сладкие подарки всем сотрудникам городской службы «скорой помощи». Миссионерский отдел Львовской епархии передал одежду и обувь, игрушки и сладости подшефным семьям, в которых воспитываются особые дети. В праздничные дни благотворительные обеды, продуктовые и кондитерские наборы, теплые вещи и средства гигиены получили также неимущие, малообеспеченные и многодетные семьи в разных епархиях Украинской Православной Церкви. Болящим продукты доставлялись на дом.

От огня пострадала супруга священника. Пожар произошел в доме протоиерея Василия Солодчука, настоятеля Троицкого храма г. Хмельник Винницкой области. В огне сгорело все имущество семьи, пострадала супруга священника, сообщает Eparhia.vinnica.ua. «Дом уцелел снаружи, но полностью сгорел внутри вместе со всеми вещами. Матушка священника, после полученных ожогов на лице, руках и ноге, лежала в ожоговом отделении, прошла операцию и сейчас находится на реабилитации», – сказано в сообщении. Винницкая епархия Украинской Православной Церкви просит всех неравнодушных помочь семье финансово. Карта ПриватБанка: 5168 7450 1585 0396, Солодчук Андрей Васильевич.

Ввиду всех заявлений, сделанных в последнее время Патриархом Варфоломеем, возникает все больше и больше вопросов. И это не праздные вопросы, это вопросы, которые задает наша паства. Прежде всего, о понимании титула «Вселенский Патриарх». Можно много рассуждать об историческом происхождении этого титула, о том, как его понимали в V или XI веках. Но нам важнее то, что ныне Константинопольский Патриарх, судя по его действиям, понимает этот титул слишком буквально – как претензию на власть во Вселенской Церкви. Именно в этом качестве Патриарх Варфоломей позволяет себе вмешиваться в дела других Поместных Церквей. Наша многомиллионная паства и мы, архиереи Украинской Православной Церкви, вправе спросить: какое же основание имеют эти претензии? В 2014 году епископат нашей Церкви на Архиерейском Соборе избрал нашего Предстоятеля – Блаженнейшего Митрополита Онуфрия. Именно поэтому он для наших архиереев, духовенства и мирян – Господин и Отец. Это просто и очевидно. Тогда вполне закономерно поинтересоваться, почему Патриарх, избранный несколькими архиереями другой Церкви на территории Турции (правительство которой, к слову, называет его не иначе как «стамбульский фанарский греческий Патриарх»), должен быть нашим Господином и Отцом? Если «Вселенский Патриарх» – это нечто большее, чем один из пышных титулов давно ушедшей византийской эпохи, то почему этого самого Патриарха не избирает вся Вселенская Церковь? Папа Римский, который также претендует на вселенскую власть в рамках своей конфессии, тем не менее избирается конклавом кардиналов, представляющих всю Римско-Католическую Церковь. Но избирали ли Патриарха Варфоломея те Церкви, в дела коих он активно вмешивается? Разумеется, можно сколько угодно манипулировать древними документами, вырывать из контекста каноны и притягивать за уши прецеденты ушедших эпох. Но факт остается фактом: Украинская Православная Церковь – это не фикция, а люди. Миллионы людей, которые привыкли к гонениям, которых трудно испугать заморскими угрозами, которые продолжают хранить верность своему Священноначалию без оглядки на тех, кто любит «председания… и приветствия» (Лк. 11:43) и претендует на то, на что не имеет права. И с мнением церковного народа придется считаться. Записала Наталья Горошкова https://pravlife.org/

Нас хотели запугать и даже больше – уничтожить, сказал митрополит Варсонофий. В 2018-2019 годах священнослужители Винницкой епархии Украинской Православной Церкви пережили беспрецедентное давление со стороны бывшего архиерея и властных структур, которые стремились перевести все приходы канонической Церкви в новосозданную раскольническую «Православную церковь Украины». Об этом в интервью сотруднику пресс-службы Сербской Православной Церкви Николаю Сапсаю рассказал митрополит Винницкий и Барский Варсонофий. «Винница была, скажем так, эпицентром. Понятно, что и в Киеве эти события происходили, но, если брать регионы Украины, то Винница – один из плацдармов, на котором бывший президент Порошенко решил испытать схемы перевода храмов новой структуры, которую они называют церковной. Здесь был своеобразный испытательный полигон. У администрации президента была программа перевода общин УПЦ и давления на архиереев и священников для перехода в новую структуру. Они взяли схему бизнес-структуры, которую намеревались применить в церковной плоскости. Но они не учли, как говорил Блаженнейший, то, что Церковь, как организм, состоит из верующих и верующие ни на что не променяют самое ценное – верность Христу», – сказал митрополит Варсонофий. По словам архиерея, давление на духовенство епархии началось в декабре 2018 года, еще до «объединительного собора» в Киеве. «В Виннице бывший митрополит Симеон к этому готовился, давил на священников, чтобы они переходили на новый стиль. Также заставлял менять приходские уставы, чтобы в случае ликвидации все имущество перешло Константинопольскому патриархату. Тогда еще многие священники не понимали этого, но потом стало ясно, что это была подготовка. Также имело место давление на священнослужителей со стороны городских властей, их вызвали, убеждали перейти в новую структуру, обещали помощь. В общем – хотели купить священников. Но, слава Богу, священники остались верными. Перешло где-то двадцать священников, которые напрямую зависели от бывшего правящего архиерея. Все остальные, а это около 260 священников, остались верными Христу, несмотря на притеснения местных властей», – сказал митрополит Варсонофий. Как отметил архиерей, в каждом районе области руководители должны были отчитываться о том, сколько священников перешли в ПЦУ. Позднее, в личной беседе, председатель Винницкой областной государственной администрации признал, что этот план провалился. «Планировалось, что в течение декабря тридцать, потом пятьдесят, а к Пасхе и семьдесят процентов храмов будут отобраны и столько же священников перейдет. Они поняли, что их план не сработал, несмотря даже на антиконституционные законы. Один из этих законов требовал перерегистрации всех наших общин, по сей день мы судимся, это дело дошло до Конституционного суда. Второй закон – рейдерский, предусматривает, что перерегистрация происходит голосованием жителей села, то есть в голосовании о судьбе прихода могли участвовать и нецерковные люди, которых нередко свозили из другой местности. И таким незаконным образом отбирались храмы. В Украине так было отобрано более двухсот церквей», – сказал митрополит Варсонофий. Архиерей рассказал также о том давлении со стороны властей, которое он лично пережил после назначения на Винницкую кафедру. «На Синоде 17 декабря [2018 года] меня назначили управляющим Винницкой епархией. Потом мне позвонили и сказали «для Вас въезд в Винницу закрыт». Впоследствии мне рассказывали, что у председателя ОГА было совещание руководителей всех силовых структур и поступил приказ из Киева, что необходимо исключить приезд новоназначенного владыки Варсонофия. На таком, государственном, уровне мне был запрещен въезд в Винницу. Грубое нарушение прав: на каком основании мне запрещают ехать к моей пастве? Люди меня ждали, было очень сложно. Так, административным давлением, они хотели нас запугать и даже больше – уничтожить», – сказал митрополит Варсонофий. Как отметил архиерей, свои права на захваченные приходы, а также кафедральный собор и здание епархиального управления, незаконно переоформленные на ПЦУ уклонившимся в раскол митрополитом Симеоном (Шостацким), Винницкая епархия Украинской Православной Церкви до сих пор защищает в судах, но, к сожалению, сегодня суды зависимы от политического направления. «Многие так и говорят: «нет политической воли, чтобы вас поддерживать» и, если нас не поддерживают, то суды выносят решения против нас. Вот, к сожалению, в такой лжи мы живем уже в течение двух лет», – сказал митрополит Варсонофий. https://pravlife.org/

16 січня для комунального позашкільного навчального закладу «Мала академія наук учнівської молоді» Дніпропетровської обласної ради», що є регіональним представництвом Національного центру «Мала академія наук України», ознаменувалося стартом цьогорічного Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАНУ: у цей день у містах і районах області розпочався його І етап. Напередодні, 15 січня 2021 року, науково-методичні питання проведення ІІ (обласного) етапу цього загальнодержавного інтелектуального змагання учнівської молоді обговорили експерти, залучені Дніпропетровським відділенням Малої академії наук України для оцінювання наукових розробок талановитих школярів області: в режимі on-line на платформі zoom відбулося зібрання голів і членів журі академічних секцій, метою якого було вироблення експертної стратегії, покликаної розкрити дослідницький потенціал МАНівців-учасників обласного конкурсного відбору і забезпечити об’єктивну оцінку і результатів їх досліджень, і їх захистів при нових – запроваджених у 2020 році – способах презентації робіт учнів-дослідників, а також підтвердити готовність тих із них, хто буде визнаний кращим по області, до участі у республіканському фіналі конкурсу. До дистанційного спілкування досвідчених учених Дніпропетровщини – учасників процесу формування нової генерації науковців України, що передбачає, передусім, виявлення та наукове спрямування обдарованої учнівської молоді нашої держави, долучився і вікарій Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви архієпископ Новомосковський Євлогій, який, обіймаючи посаду доцента кафедри філософії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, вже третій рік поспіль очолює журі секції теології, історії релігій та релігієзнавства у Дніпропетровському відділенні Малої академії наук, оцінюючи дослідницькі здобутки школярів області, націлених на осмислення проблематики сучасного богословсько-гуманітарного діалогу, й орієнтуючи переможців ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАНУ щодо правил участі у фінальному — загальнодержавному — етапі змагання юних інтелектуалів. Конференцію відкрила директорка КПНЗ «Мала академія наук учнівської молоді» Дніпропетровської обласної ради» Наталія Тягло. Привітавши учасників зібрання із Новим 2021 роком, вона побажала, щоб цьогорічною співпрацею експертів-консультантів, методистів, наукових керівників і науковців-юніорів, об’єднаних осередком МАНУ в області, підтвердила те безпрецедентне досягнення, що стало підсумком їх взаємодії у минулому 2020 році, коли за результатами участі МАНівців Дніпропетровщини у ІІІ (республіканському) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України Дніпропетровське відділення цієї організації посіло І місце в рейтингу регіональних представництв Національного центру, створеного для сприяння нарощенню духовно-інтелектуального ресурсу українського народу шляхом залучення талановитої учнівської молоді нашої країни у сфери гуманітарно-наукових і природничо-наукових досліджень та науково-технічних розробок і забезпечення у такий спосіб особистісного саморозкриття і професійного самовизначення, в час учнівства, майбутніх діячів вітчизняної науки. Потім виступили методисти КПНЗ «Мала академія наук учнівської молоді» Дніпропетровської обласної ради» Юлія Жирна і Яна Самсонова. Зосередившись на аналізі тих показників трирічного (2018-2020 роки) періоду проведення ІІ (обласного) етапу щорічного Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт у Дніпропетровському відділенні МАНУ, які характеризують діяльність його історичних секцій, Юлія Жирна виявила динаміку якісного зростання наукових результатів МАНівців-істориків і встановила її співвіднесеність із оновленням самих способів їх презентації, завдяки чому увиразнила критерій визначення ефективності цієї новації, важливий і для експертів усіх інших секцій. Яна Самсонова детально охарактеризувала новий – затверджений нормативними актами Міністерства освіти і науки України у 2020 році – формат організації загальнодержавного змагання дослідників-юніорів, який запроваджується, щоб скоординувати формування пізнавальних і комунікативних компетентностей його учасників, і передбачає для ІІ і ІІІ етапів конкурсного відбору науково-дослідних робіт учнів-членів МАН три послідовних стадії і, відповідно, три форми їх представлення: подання на попередній розгляд журі — постерний захист (із викладом основних підсумків дослідження на постері — плакаті) — участь у науковій конференції із обгрунтуванням положень, визначальних для запропонованого вирішення обраної проблеми. Далі для унаочнення обговорюваних новацій на прохання керівництва КПНЗ «Мала академія наук учнівської молоді» Дніпропетровської обласної ради» запроваджені форми презентації науково-дослідних робіт учнів-членів Малої академії наук України продемонстрували випускники її територіального відділення, що діє на Дніпропетровщині, — переможці республіканського фіналу минулорічного Всеукраїнського конкурсу: Дарія Першута (ІІ місце у секції соціології) показала, як підготувати і провести постерний захист результатів дослідження, а Владислав Варава (ІІІ місце у секції історії) представив модель доведення актуальності сформульованої дослідницької теми й обгрунтованості положень новизни, сформульованих при її вивченні, на науковій конференції. Заключною — і найбільш тривалою — частиною конференції став обмін думками щодо пріоритетів експертного оцінювання самих наукових розробок МАНівців і їх захистів у новому форматі роботи Малої академії наук України, в ході якого власну позицію висловив і владика Євлогій. Розпочавши свою промову із привітання академічної спільноти зі святами Різдва Христового і Богоявлення та з Новоліттям і побажавши, щоб спільними зусиллями наступність української науки переростала в рух і досвідчених, і юних її діячів до переднього краю наукового пізнання, де усвідомлюється необмеженість духовного й інтелектуального вимірів Богом створеного видимого і невидимого світу, голова журі секції теології, історії релігій та релігієзнавства Дніпровського представництва НАНУ наголосив, що здійснене оновлення організації Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України потребує залучення у сам процес експертизи ефективних форм наукової комунікації, які дозволять виявити основні індикатори сформованості пізнавальних і комунікативних компетентностей конкурсантів, визначальних для становлення їх як науковців: масштаб охоплення предметно-тематичної сфери дослідження, логіку її проблематизації, ступінь валідності обраних і вироблених дослідницьких методик, обгрунтованість побудованої концепції і, нарешті, міру оформленості аналітичного й евристичного мислення, необхідного для того, щоб надавати конструктивні відповіді на питання, актуальні для сучасної науки.

Как подчеркнул Блаженнейший Онуфрий, Своим Крещением в Иордане Господь наш Иисус Христос дал пример того, что мы должны принимал Крещения, чтобы быть наследниками Вечной жизни. Поэтому, по словам Его Блаженства, мы принимаем Таинство Крещения для спасения во имя Отца и Сына и Святого Духа (Мф. 28, 19). А в воспоминание о Крещении Господа в день Богоявления совершается Великое освящение воды. «В каждом храме, на водоемах освящается вода, – продолжил Архипастырь. – После молитвы на нас сходит благодать Божия, которая нужна человеку для его шествия землей, чтобы он мог побеждать грех». Блаженнейший владыка дал практические советы относительно Великой агиасмы. «Надо взять в храме святой воды, принять ее и окропить ею свое жилье: квартиру, дом, комнату и т.п. Потому что Святым Духом все творение живится, – дал наставление владыка. – Все нуждается в благодати Святого Духа, она всех нас питает. А подается она многими путями: в Таинствах церковных и в частности через святую воду». В завершение Блаженнейший Митрополит Онуфрий призвал идти только путем заповедей Божиих. «Пусть Господь помогает, чтобы мы, получив Таинство Святого Крещения, шли тем путем, на котором это Таинство приносит спасительное действие. Этот путь раскрывает нас и делает способными вместить в себя Вечную жизнь, а называется этот путь – “путь заповедями Божьими”. Мы должны выполнять заповеди, которые возвышают человека, облагораживают человека, делают красивым, величественным и ведут к вечному спасению на небе во Христе Иисусе Господе нашем», – подытожил Предстоятель.

19 января, в день праздника Богоявления, Крещения Господа Бога и Спаса нашего Иисуса Христа, Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины Онуфрий освятил воды Днепра возле Свято-Покровского собора УПЦ в районе Оболонь.
Чин великого освящения воды Архипастырь совершил после праздничного богослужения в Киево-Печерской Лавре. Предстоятелю сослужили управляющий делами УПЦ митрополит Бориспольский и Броварской Антоний, архиепископ Васильковский Николай, епископ Барышевский Виктор, епископ Белогородский Сильвестр, епископ Переяслав-Хмельницкий Дионисий, епископ Бородянский Марк и духовенство епархии. После освящения Блаженнейший владыка поздравил верующих с праздником Крещения Господня и благословил всех.

Турецкий журналист, писатель и политический аналитик Дениз Берктай, сотрудник ведущих турецких СМИ, рассказал пресс-службе УПЦ об оценке деятельности патриарха Варфоломея с точки зрения турецкой действительности.

– Дениз, вы не первый год работаете в Украине, церковную проблематику два года назад обсуждали даже с президентом Порошенко. Хотелось бы коснуться в нашей беседе личности константинопольского патриарха Варфоломея. У нас его обвиняют во вмешательстве во внутренние дела державы, в соучастии в предвыборной коррупционной афере Петра Порошенко. В Украине Конституция и законы запрещают не только иностранным, но и своим конфессиям заниматься политической пропагандой и агитацией. В информационном пространстве Турецкой Республики эта тема присутствует?
– В Турции на события, связанные с Варфоломеем, мало обращают внимания. Фанарский патриархат, который он возглавляет, рассматривается у нас как общественная, без статуса юрлица, организация местных греков, и ее правовой круг деятельности заключается в духовном попечении нескольких тысяч греко-православных граждан Турции. Варфоломей не международный, не «вселенский», не мифо-константинопольский, не «царьградский», а именно фанарский патриарх. Уровень его взаимодействия с государством – райадминистрация одного из районов Стамбула, где находится квартал, именуемый Фанаром, в котором располагается резиденция патриарха.

– Титуловаться именем квартала, конечно, оригинально. А сам патриарх признает этот титул? Или, может быть, Фанар – древнее, особо сакральное место? Ведь там патриархи проживали, а иные — даже гибли.
– Официальный титул Варфоломея сегодня – «Фанарский греческий патриарх». Резиденция историческая, но не древняя. При Византии она располагалась в Софии, а после завоевания Константинополя султан Мехмет II дал указание восстановить патриархат и избрать для греков патриарха. Его резиденцию размещали в разных районах Стамбула, наконец, она оказалась на Фанаре. Поначалу там стояла небольшая церковь, которая сгорела, а нынешний храм Святого Георгия, скромный снаружи, но благоукрашенный внутри, был построен на деньги московского царя Федора Иоанновича, которые патриарх Иеремия получил в Москве за учреждение Московского патриархата. После греческого восстания 1821 года там действительно был повешен патриарх Григорий V (тогда пострадало много фанарских греков), его тело русские вывезли в Одессу, а затем передали в Грецию.

– За 450 лет от завоевания Константинополя до Первой мировой войны сменилось полторы сотни патриархов, в среднем – каждые три года. Несладко им жилось в Турции?
– По-разному случалось. Древние кафедры (александрийская, антиохийская, иерусалимская) подчинялись стамбульскому патриарху, особенно его влияние расширилось после завоевания Сирии и Египта османами. Иерархи приезжали в Стамбул и решали все дела со двором султана и визирями только при посредничестве фанарского патриарха как главы всех православных христиан империи. Это устраивало руководство страны. При османах патриарх получил власть куда большую, чем давали ему права церковные. Это было удобно для управления христианским населением, за которое он отвечал. Все начало меняться, когда Османская империя стала терять силу. В конце XIX века сложилась ситуация, когда турецкие султаны не могли смещать патриархов в Стамбуле, патриархат стал инструментом внешних сил против Османской империи. – Но после Первой мировой войны все вернулось на круги своя?
– Отношения власти и патриархата кардинально изменились. Турция, как известно, проиграла войну, основная часть ее территории была оккупирована войсками стран Антанты. Фанарский патриарх не только поддержал интервентов, но даже заявил о подчинении патриархата Греции. В 1921 году патриарх Мелетий IV, который являлся племянником греческого премьер-министра Венизелоса, был избран благодаря вмешательству Греции и греческих националистических группировок в Стамбуле.
Однако против оккупантов началась турецкая освободительная война 1919-1923 годов, которую возглавил Кемаль Ататюрк, интервенты были разгромлены и изгнаны. А фанарский патриархат предстал перед народом как пособник оккупантов. С тех пор многие турки негативно оценивают его деятельность, и отношение к самому существованию фанарской патриархии можно охарактеризовать как антипатию. После изгнания интервентов турецкие власти юридически очертили условия пребывания в Турции фанарского патриархата, что закреплено положениями международного Лозанского договора 1923 года между Турцией и странами Антанты. – В чем эти условия заключались?
– Было высказано пожелание, чтобы патриархат либо покинул Стамбул и переехал в Грецию, либо, если он остается в городе, его деятельность ограничивалась бы духовным окормлением греков Стамбула. Стороны пришли к согласию, договорившись о том, что патриарх будет только главой греческой общины в Турции. Во-вторых, согласно решениям Лозанского договора и турецкому закону фанарский патриарх определяется как глава исключительно православных греков Турции, а не как вселенский патриарх, не ведет внешней политики, не является тем проводником, через который западные страны могут вмешиваться во внутренние дела Турции, как это было во время распада Османской империи. Поэтому турецкое государство не признает международный характер деятельности фанарского патриарха. – Однако де-факто Варфоломей только этой деятельностью и занимается. Заключает договоры не с общественными или религиозными деятелями Украины, а с президентом страны о ставропигиях. Его общественной организации законом (!) парламента передается в Киеве исторический храм, отнятый большевистской властью у УПЦ. Под его руководством и его непосредственными помощниками проводится учредительное собрание ПЦУ, которая получает от Варфоломея грамоту и устав и начинает погромы и захваты сотен православных храмов как УПЦ, так и УПЦ-КП по всей Украине, которые длятся до сих пор. ПЦУ обвиняют в беззакониях, коррупции и даже похищении православного митрополита. Согласитесь, не всякая диверсионная, подрывная, экстремистская или даже бандитская организация может столько бед принести чужой стране, как Варфоломей и его общественники с Фанара.
– Я не православный, не украинец, не русский, не грек, а турок. Все, что происходит вокруг Варфоломея в Украине, – это проблема самой Украины. С моей стороны будет некорректным давать оценки украинским властям или православным верующим. – А возможно ли, чтобы какая-то общественная религиозная организация (армян, курдов, тех же греков), зарегистрированная на Оболони в Киеве или на Фонтанке в Одессе, проводила бы в Стамбуле всетурецкие учредительные собрания, совершала бы по регионам страны патетические предвыборные агитационные туры с томосом, в котором золотыми буквами вписано имя одного из кандидатов в президенты Турции, и проклинала его оппонентов? А после этого не несла никакой ответственности за то, что она прославляла и пыталась навязать народу в руководители страны своего кандидата?
– Ситуация, описанная вами, попросту невозможна. Турция – светское правовое государство. У нас религиозным организациям запрещено участвовать не только в выборах, но и вообще в политической жизни. Никакими мифологическими или историческими правами, кроме обозначенных законом, фанарский патриарх не пользуется. О них вообще вряд ли кто знает. С другой стороны, то, что происходит в Украине, в Турции мало кому известно. В информационном плане можно сказать — это наш минус. До событий 2014 года в Турции в принципе ничего не знали об Украине, что можно считать информационным упущением отечественных СМИ. Что касается томоса, то, судя по реакции со стороны православных Украины, он стал причиной нового раздора. Его негативно восприняли как верующие УПЦ Митрополита Онуфрия, так и Филарет Денисенко, структуре которого эта грамота и выдавалась. Из текстов томоса и устава ПЦУ видно, что Фанар оставляет за собой право власти над этой религиозной структурой. Такая деятельность, конечно, ничего общего не имеет с правами греко-православного населения Стамбула.

– В недавнем рождественском интервью Святейший Патриарх Московский и всея Руси Кирилл сказал, что томос – результат давления на фанарского патриарха со стороны США, которые таким способом решили разорвать единство мирового Православия, боясь его возросшего на Балканах и Ближнем Востоке влияния. Насколько справедлива такая точка зрения?
– Давление началось не сегодня. Когда в 1943 году Иосиф Сталин вдруг освободил из лагерей священнослужителей, разрешил восстановить патриаршество, а после войны решил провести всеправославный собор в Москве, американское правительство тоже обеспокоилось влиянием СССР на восточные патриархаты. Тогдашний фанарский патриарх Максим V хорошо относился к Советскому Союзу. Более того, во время гражданской войны в Греции он отказался осудить местных коммунистов. Естественно, что для политики США он был неудобной фигурой в данном регионе. И в те времена турецкие власти, как теперь многие считают, допустили ошибку, позволив США вмешаться в свой суверенитет. Патриарха Максима V вынудили уйти на покой и уехать в Грецию. На его место был поставлен Афинагор, которого доставили в Стамбул на личном самолете президента США Трумена. Во время своей интронизации Афинагор заявил, что его главная задача состоит в борьбе с коммунизмом. Таким образом, с конца 40-х годов XX столетия фанарский патриархат превратился, можно сказать, в отдел пропаганды США. И до сегодняшнего времени это влияние продолжается. – США – протестантская страна, как она может осуществлять влияние через православных?
– Не только через православных, но и через мусульман. В одном из интервью 60-х годов патриарх Афинагор прямо заявил: «Я был религиозной частью плана Трумена». Что касается мусульман, то, например, в азиатских странах бывшего Союза с начала 90-х годов США начали вести политику поддержки «умеренного ислама». На самом деле эти секты представляют собой организации экстремистского толка, которые США задействуют для давления на суверенную политику государств изнутри. То есть это никакой не умеренный ислам, а экстремисты, а их умеренность – это ширма США. Яркий пример «умеренного ислама» в Турции – руководитель одной из таких сект Фетхуллах Гюлен. Его организация «Хизмет» имела большое влияние в турецком обществе до недавнего времени. У Гюлена, кстати, установились дружеские отношения с Варфоломеем. Они встретились в 1996 году, после чего в изданиях Фетхуллаха Гюлена стали возвеличивать нравственный авторитет Варфоломея. В свою очередь патриарх Варфоломей начал возносить в своих речах роль Фетхуллаха в турецком обществе. Все акции и заявления Гюлена получали гласное одобрение со стороны фанарского патриарха. Оба всегда пользовались покровительством США. После попытки государственного переворота в 2016 году, когда погибло несколько сотен людей, «Хизмет» признана террористической организацией и полностью ликвидирована. Турция добивается выдачи Гюлена, который проживает в США. Так что гуманитарная поддержка иногда оборачивается отнюдь не гуманитарными переворотами. – А в чем сегодня заключается поддержка США фанарского патриарха?
– Когда Майкл Помпео посетил Стамбул в ноябре 2020 года, он встретился только с главой Фанара, но не имел общения ни с кем из турецких государственных деятелей. Госсекретарь США не является ни главой православной церкви, ни православным, но вмешивается в религиозную жизнь, что видно из его встреч и высказываний при посещении различных патриархий. Это тот случай, когда в религиозные отношения в других странах США вмешиваются через турецких граждан. Варфоломей является гражданином Турции и возглавляет патриархат, который находится на территории Турции. И это уже явная внешнеполитическая деятельность. Есть опасность, что деятельность фанарского патриархата, который отображает политику США, а не Турции, может в будущем усложнить отношения турецкого государства с другими странами. Однако я считаю важным подчеркнуть, что все происходящее осуществляется не по инициативе Турции, но отдельного учреждения, которое ведет свою собственную политику вразрез с государственными интересами.
В свою очередь, после президентских выборов в США Варфоломей, не дождавшись официального подтверждения итогов, поздравил от имени «вселенского патриархата» и от имени «демократического мира» кандидата от демократической партии Джо Байдена. – А как турецкие власти к этому относятся?
– В свое время администрация США не позволила проверять финансовую деятельность Фанара. Это удивительно, потому что патриарх является гражданином Турции, проживает на ее территории и возглавляет учреждение, входящее в юридическое поле турецкого закона. И, естественно, турецкие власти имеют право подвергать проверке патриархию на законных основаниях, как и любую другую организацию. Получается, что Фанар это государство в государстве, некий восточный «ватикан». Конечно, для Турции это неприемлемая ситуация.
Сегодня США требуют, чтобы для фанарского патриарха отменили обязательность турецкого гражданства. В этом случае в самой Турции будет функционировать организация, которую власти не будут иметь права в принципе каким-то образом контролировать. Вот именно поэтому можно сказать, что деятельность Фанара открывает для турецкого государства опасную перспективу. – Спасибо за беседу. С наступившим Новым годом! Здоровья вам и успехов! Беседу вел священник Игорь Стокалич
Пресс-служба УПЦ

21 января в 16:00 Высокопреосвященнейший Лука митрополит Запорожский и Мелитопольский приглашает всех желающих пообщаться в прямом эфире на официальной странице Запорожской епархии УПЦ в Facebook

Владыка Лука в течении часа ответит на интересующие вопросы всех желающих, которые смогут задать их как в онлайн трансляции, так и прислав их заранее на официальную епархиальную почту pravlet@ukr.net

Основной темой прямого эфира с Владыкой Лукой будет разговор о покушении на протоиерея Владимира Гуменюка, клирика нашей епархии. В связи с этим Владыка будет поднимать вопросы о ценности жизни, о христианском отношении, и о современном обществе, почему такое возможно.

Посмотреть или принять участие в общении с Владыкой Лукой можно будет перейдя по ссылке https://www.facebook.com/ZaporozhEparchia

Дата события: 21.01.2021

Время: 16:00

 19 января 2021 года, в праздник Святого Богоявления — Крещения Господа Бога и Спаса нашего Иисуса Христа, Святейший Патриарх Московский и всея Руси Кирилл совершил Божественную литургию. Богослужение состоялось в храме благоверного князя Александра Невского в одноименном скиту близ Переделкина. По заамвонной молитве Предстоятель Русской Православной Церкви совершил чин великого освящения воды. Затем Святейший Владыка произнес проповедь. Пресс-служба Патриарха Московского и всея Руси

Чин совершил митрополит Черновицкий и Буковинский Мелетий. Митрополит Черновицкий и Буковинский Мелетий освятил временное богослужебное помещение для религиозной общины Украинской Православной Церкви в честь Успения Божией Матери с. Горошовцы Заставновского района Черновицкой области. Чин совершен 10 января 2021 года – накануне 2-й годовщины захвата прежнего храма общины, сообщает пресс-служба Черновицко-Буковинской епархии УПЦ. Его Высокопреосвященству сослужили настоятель прихода протоиерей Феодор, благочинный Заставновского церковного округа протоиерей Михаил и духовенство епархии. В новоосвященном помещении состоялась Божественная литургия. По окончании богослужения владыка Мелетий выразил верующим слова поддержки в их стойкости и верности Богу, а также поздравил с Рождеством Христовым. Прихожане исполнили для архиерея колядки. Религиозная община Украинской Православной Церкви села Горошовцы Заставновского района Черновицкой области была изгнана из храма при содействии местной власти 20 января 2019 года. В селе было проведено собрание территориальной общины, которое большинством голосов людей, не имеющих отношения к приходу и даже не проживающих в Горошовцах, поддержало передачу местного храма раскольнической «Православной церкви Украины».

Храм прп. Серафима Саровского возведут в жилом массиве Новый Двор. Строительство храма Украинской Православной Церкви в честь преподобного Серафима Саровского началось в жилом массиве Новый Двор г. Ровно. 15 января 2021 года состоялась закладка капсулы под строительство нового богослужебного здания, сообщает Rivne.church.ua. Чин закладки был совершен после Божественной литургии во временном храме прихода. Богослужение возглавил викарий Ровенской епархии епископ Дубенский Пимен. Его Преосвященству сослужили благочинный Ровенского Центрального округа протоиерей Михаил Жаровский, настоятель храма протоиерей Игорь Омелянчук и прибывшее духовенство. За Литургией молился митрополит Ровенский и Острожский Варфоломей. После чина закладки архиереи поздравили настоятеля и прихожан со знаменательным событием в жизни прихода. Протоиерей Игорь Омелянчук поблагодарил всех присутствующих за поддержку и совместную молитву.

У день Святого Богоявлення, Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив Божественну літургію у храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Предстоятелю співслужили намісник обителі митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, архієпископ Бучанський Пантелеімон, єпископ Баришівський Віктор, єпископ Білогородський Сильвестр, єпископ Бородянський Марк та духовенство монастиря. Хрещення Господнє від святого Іоанна Предтечі описує святий євангеліст Матфей словами: «Хрестившись, Іісус вийшов зразу ж з води, – і ось, розкрились Йому небеса, і побачив Іоанн Духа Божого, Котрий сходив, як голуб, і спускався на Нього» (Мф. 3:16). У цей час почувся голос Божий з неба: «Цей є Син Мій Улюблений, у Котрому Моє благовоління» (Мф. 3:17). Таким чином Бог, єдиний по природі та троїчний в іпостасях, явив Себе світу, через що свято Хрещення має назву Богоявлення. Після читання святкового зачала Євангелія Предстоятель звернувся до пастви зі словом проповіді. Блаженніший владика розповів вірянам про Богоявлення та його значення для спасіння людей. «Нехай Господь допомагає нам, дорогі брати і сестри, щоб ми, одержавши Таїнство святого Хрещення, йшли тим шляхом, на якому це Таїнство має найбільш спасительну дію, – побажав Архіпастир насамкінець. – А шлях, на якому Таїнство Хрещення розкриває нас і робить здібними вмістити в себе вічне життя, цей шлях називається заповідями Божими. Ми повинні виконувати заповіді Божі, які возвишають людину, роблять її благородною, красивою, величною і ведуть до спасіння на Небі». За богослужінням була піднесена сугуба молитва про хворих, лікарів та прохання про припинення епідемії коронавірусу. Після Божественної літургії відбувся хресний хід до джерел преподобних Антонія і Феодосія, де намісник Лаври митрополит Павел очолив чин великого освячення води. Відразу після богослужіння у Києво-Печерській Лаврі Блаженніший Митрополит Онуфрій звершив велике освячення вод Дніпра в Оболонському районі Києва, біля Свято-Покровського собору.

15 січня 2021 року радник Патріарха Румунської Православної Церкви Даниїла протоієрей Михайло Тіца підтвердив, що позиція Церкви Румунії з питання визнання «ПЦУ» залишається незмінною і він не знає «на яких фактах “митрополит ПЦУ” Епіфаній грунтує своє твердження щодо майбутніх відносин “ПЦУ” з Румунською Православною Церквою». Видання Оrthochristian звернулося до радника Патріарха з проханням прокоментувати заяви Думенка про те, що Румунська Церква має намір визнати «ПЦУ», повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ. Протоієрей Михайло Тіца, особистий радник Блаженнішого Патріарха Румунського Даниїла з міжнародних і міжцерковних відносин підкреслив: «наскільки мені відомо, позиція нашої Церкви й на цей час виражена в її раніше озвученому рішенні». В даному контексті мова йде про заяву Священного Синоду Румунської Церкви від 25 жовтня 2018 року, в якому він «повторює свою рекомендацію від 24 травня 2018 року для Вселенського Патріархату і Московського Патріархату разом прийти до рішення, зберігаючи єдність віри й адміністративно-пастирську свободу». Раніше священнослужитель Михайло Тіца заявляв, що «рішення щодо цієї нової “церкви” в православному світі та всіх його (рішення) можливих наслідків має прийматися Священним Синодом Румунської Православної Церкви, а не тільки однією людиною, навіть якщо ця особа є Предстоятелем Румунської Православної Церкви».

 

16 січня 2021 року в Запоріжжі невідомий зловмисник, озброєний ножем, звершив напад на диякона Української Православної Церкви і його сім’ю. Раніше, 12 січня, у цьому ж районі  міста невідомий наніс ножове поранення у голову священнику Запорізької єпархії. Голова Представництва УПЦ при європейських міжнародних організаціях єпископ Баришівський Віктор звертає увагу влади на можливі наслідки таких «тривожних тенденцій» в суспільстві. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ. «Сьогодні увечері (16 січня), після закінчення Всенічного бдіння була здійснена спроба нападу на нашого о. диякона Георгія Черпакова. Вони йшли з матінкою та дитиною в тому ж районі де й о. Володимир Гуменюк. Отець Георгій був одягнений у підрясник. Злочинець так само намагався їх порізати ножем, слава Богу все обійшлося, відбулися переляком. Поліцію викликали та все зафіксували», – написав у своєму телеграм-каналі завідувач канцелярії Запорізької єпархії УПЦ протоієрей Геннадій Єлін. Раніше, 12 січня, стало відомо про те, що священника Запорізької єпархії протоієрея Володимира Гуменюка поранили ножем в голову. За словами самого потерпілого отця Володимира, «ніж потрапив в скроневу частину, при цьому нічого важливого не зачепив». Священнослужитель також розповів, що нападали на нього «мовчки», без спроби пограбування, з невідомою метою. Прессекретар Запорізької єпархії протоієрей Олександр Овчаренко згодом повідомив про ускладнення «все-таки потрібна операція з видалення гематоми та, можливо, друга з імпланта кістки». Він підкреслив, що «мотиви нападу так і не зрозумілі», оскільки отець Володимир «йшов у мирському одязі, не в рясі. Просто або хуліганство або хвора людина. Поки так». Стосовно ж нападу на диякона Георгія Черпакова та його сім’ю, прессекретар Запорізької єпархії згодом розповів, що на відміну від недавнього нападу на священника Володимира Гуменюка, «який йшов у мирському одязі, отець диякон Георгій був у підряснику». «Схоже на серію, як хотілося б помилятися. Нещодавно було опубліковано список країн, в яких найважче бути християнином. України там не було. Поки», – зазначив протоієрей Олександр Овчаренко. 17 січня Голова Представництва УПЦ при європейських міжнародних організаціях єпископ Баришівський Віктор у своєму блозі на сторінках видання «Кореспондент» прокоментував ці напади на кліриків Запорізької єпархії Української Православної Церкви. Єпископ Віктор нагадав, що «кілька днів тому відома міжнародна правозахисна організація «Open Doors» у своєму щорічному звіті «World Watch List» опублікувала список країн, в яких найвищий рівень гонінь на християн». Ієрарх зазначив, що Україна в цей список країн не потрапила. Однак, за його словами, «тривожні тенденції, що спостерігаються в нашому суспільстві, свідчать, що в майбутньому така ситуація може змінитися». «З останнього особливу тривогу викликають збройні напади (з інтервалом у два дні) на протоієрея Володимира Гуменюка та диякона Георгія Черпакова в Запоріжжі, а також акт вандалізму стосовно розміщених на білбордах фотозображень нашого Блаженнішого Митрополита Онуфрія», – написав владика. За його словами, «удар ножем в голову отця Володимира і спроба нанесення ножових поранень диякону Георгію свідчить про небувалий рівень озлобленості в українському суспільстві. І в цьому контексті важливим є не тільки той факт, що напали на священників УПЦ, але те що на їх місці може опинитися будь-хто з нас». «Абсолютно очевидно, що безпека не може бути гарантована, якщо не вживати заходів щодо запобігання злочинів. Іншими словами, завдання влади – максимально сприяти зниженню рівня агресії в суспільстві, а отже, законними методами реагувати на будь-які прояви ненависті та злоби, в тому числі й на акти вандалізму. І для цього не потрібно вигадувати якісь особливі засоби, достатньо виконувати основний закон держави – Конституцію», – підкреслив владика. Але, звертає увагу Голова Представництва УПЦ при європейських міжнародних організаціях, «на жаль, останнім часом в Україні ми надто часто стаємо свідками протилежного. Державна влада дозволяла собі безцеремонно втручатися у справи Церкви, визначати “правильну” і “неправильну” Церкву, віддавати перевагу одним і дискредитувати інших. В демократичному європейському суспільстві, до якого прагне Україна, такого бути не повинно». «Саме тому, читаючи звіти міжнародних правозахисних організацій про гоніння на християн, нам варто замислитися про те, щоб у них не значилася Україна. Досягти цього можливо тільки одним способом – жити згідно з Євангелієм, навчитися поважати один одного, виключити риторику ненависті на всіх рівнях і виконувати Конституцію. І тоді наша рідна Україна стане процвітаючою державою, а не країною, де людину можуть на вулиці просто так вдарити ножем у голову…», – зазначив ієрарх УПЦ.

 

Хрещення Господнє, або Богоявлення, православні християни святкують 19 січня. Цього дня Церква згадує євангельську подію — як пророк Іоанн Предтеча хрестив Господа Іісуса Христа в річці Йордан. Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа також називають Богоявленням. Цього дня християни всього світу згадують події, описані усіма чотирма євангелістами, — хрещення Господа Іісуса Христа в річці Йордан. Хрестив Спасителя пророк Іоанн Предтеча, якого також називають Хреститель. Друга назва, Богоявлення, дано святу в пам’ять про диво, яке сталося під час хрещення. На Христа з небес зійшов Дух Святий у вигляді голуба. Євангеліст Лука пише про це: «Розкрилося небо, і Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав!» (Лк. 3: 21-22). Хрещення Господнє — дванадесяте свято. Дванадесятими називаються свята, які догматично тісно пов’язані з подіями земного життя Господа Іісуса Христа і Богородиці і діляться на Господські (присвячені Господу Ісусу Христу) і Богородичні (присвячені Божої Матері). Богоявлення — Господнє свято. Коли святкується Хрещення Господнє Хрещення Господнє Православна Церква святкує 19 січня за новим стилем (6 січня за старим стилем). Свято Богоявлення має 4 дні передсвята і 8 днів віддання свята. Передпрасвято — один або кілька днів перед великим святом, в богослужіння якого вже входять молитви, присвячені святковій події, що наближається. Відповідно, віддання свята — такі ж дні після свята. Віддання свята відбувається 27 січня за новим стилем. Віддання свята — останній день деяких важливих православних свят, що відзначається особливим богослужінням, більш урочистим, ніж у звичайні дні віддання свята. Події Хрещення Господнього Після посту і мандрів в пустелі пророк Іоанн Предтеча прийшов на річку Йордан, в якій іудеї традиційно здійснювали релігійні обмивання. Тут він став говорити народу про покаяння і хрещення на відпущення гріхів і хрестити людей у водах. Це не було Таїнством Хрещення, яким ми його знаємо зараз, але було його прообразом. Народ вірив пророцтвам Іоанна Предтечі, багато хто хрестився в Йордані. І ось одного разу до берегів річки прийшов сам Іісус Христос. Тієї пори Йому було тридцять років. Спаситель попросив Іоанна хрестити Його. Пророк був здивований до глибини душі і сказав: «Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі йти до мене?». «Але Христос запевнив його, що “годиться нам виповнити усю правду”. Під час хрещення розкрилося небо, і Дух Святий зійшов на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав!» (Лк. 3: 21-22).
Явлення Христа народу. Фрагмент картини Олександра Андрійовича Іванова Хрещення Господнє було першим явищем Христа народу Ізраїлю. Саме після Богоявлення за Учителем пішли перші учні — апостоли Андрій, Симон (Петро), Филип, Нафанаїл. У двох Євангеліях — від Матвія і Луки — ми читаємо, що після хрещення Спаситель пішов у пустелю, де постив сорок днів, щоб підготуватися до місії серед людей. Він був дияволом спокушений і нічого не їв в ці дні, а коли закінчились вони, то врешті зголоднів (Лк. 4: 2). Диявол три рази підступав до Христа і спокушав Його, але Спаситель залишився міцний і відкинув лукавого (так називають диявола). Хрещення Господнє — історія свята Хрещення Господнє почали святкувати ще тоді, коли були живі апостоли — згадка про цей день ми знаходимо в Постановах і Правилах апостольських. Але спочатку Хрещення і Різдво були єдиним святом, і називалося воно Богоявлення. Починаючи з кінця IV століття (в різних місцевостях по-різному) Хрещення Господнє стало окремим святом. Але і зараз ми можемо спостерігати відгомони єдності Різдва і Хрещення — в богослужінні. Наприклад, у обох свят є Навечір’я — Святвечір, із суворим постом і особливими традиціями. У перші століття християнства на Богоявлення хрестили новонавернених (їх називали оголошеними), тому цей день часто називали «днем Просвітництва», або «святі Світлом» — в знак того, що Таїнство Хрещення очищує людину від гріха і просвіщає світлом Христовим. Уже тоді була традиція освячувати цього дня води в водоймах. Іконографія Хрещення Господнього На ранньохристиянських зображеннях подій Водохреща Спаситель постає перед нами юним і без бороди; пізніше Його почали зображати дорослим чоловіком. З VI-VII ст. на іконах Хрещення з’являються зображення ангелів — найчастіше їх три і вони стоять на протилежному від пророка Іоанна Предтечі березі Йордану. На згадку про диво Богоявлення над Христом, Який стоїть у воді, зображують острівець неба, з якого до охрещуваного сходить Святий Дух у вигляді голуба в променях світла. Центральні фігури на всіх іконах свята — Христос і Іоанн Хреститель, який покладає правицю (праву руку) на голову Спасителя. Десниця ж Христа піднята в жесті, що благословляє. Особливості богослужіння Хрещення Господнього Духовенство на свято Хрещення Господнього одягнене в білі ризи. Головна особливість Богоявленського богослужіння — це освячення води. Воду освячують два рази. Напередодні, 18 січня, у Водохресний святвечір — Чином Великого освячення води, який ще називають Великою агіасмою. І вдруге — в день Богоявлення, 19 січня. Перша традиція сходить, швидше за все, до давньохристиянської практики хрещення оглашених після Ранкової служби Богоявлення. А друга — пов’язана зі звичаєм палестинських християн простувати в день Богоявлення на Йордан до традиційного місця хрещення Іісуса Христа. Послідування служби Хрещення Господнього, Богоявлення можна скачати за посиланням>>. Тропар Хрещення Господнього глас 1 Во Иордане крещающуся Тебе, Господи, Тройческое явися поклонение: Родителев бо глас свидетельствовавше Тебе, возлюбленнаго Тя Сына именуя, и Дух в виде голубине, извествоваше словесе утверждение. Явлейся, Христе Боже, и мир просвещей, слава Тебе. Переклад: Коли Ти, Господи, хрестився в Йордані, вилося поклоніння Пресвятій Трійці, бо голос Отця свідчив про Тебе, називаючи Тебе улюбленим Сином, і Дух, що з’явився у вигляді голуба, підтвердив істинність цього слова. Христе Боже, що з’явився і просвітив світ, слава Тобі! Кондак Хрещення Господнього глас 4 Явился еси днесь вселенней, и свет Твой, Господи, знаменася на нас, в разуме поющих Тя: пришел еси и явился еси Свет неприступный. Перклад: З’явився Ти нині всьому світу; і Твій світ, Господи, закарбувався на нас, свідомо оспівують Тебе: «Ти прийшов і з’явився, Світло неприступне!» Величання Хрещення Господнього Величаем Тя, Живодавче Христе, нас ради ныне плотию крестившагося от Иоанна в водах Иорданских. Переклад: Прославляем Тебя, Христе, Податель жизни, за то, что Ты ныне для нас крестился плотию от Иоанна в водах Иордана. Свята Хрещенська вода Воду на Богоявлення освячують два рази. Напередодні, 18 січня, у Водохресний святвечір — Чином Великого освячення води, який ще називають «Велика агіасма». І вдруге — в день Богоявлення, 19 січня, під час Божественної літургії. Перша традиція сходить, як вже зазачено вище, швидше за все, до давньохристиянської практики хрещення оглашених після Ранкової служби Богоявлення. А друга — пов’язана зі звичаєм палестинських християн простувати в день Богоявлення на Йордан до традиційного місця хрещення Іісуса Христа. За традицією, Водохресну воду зберігають рік — до наступного свята Хрещення. П’ють її натщесерце, благоговійно і з молитвою. Хрещенський Святвечір Святу Богоявлення передує Водохресний Святвечір, або Навечір’я Богоявлення. Напередодні свята православні християни дотримуються суворого посту. Традиційна страва цього дня — сочиво, яке готують з крупи (наприклад, пшениці або рису), меду і родзинок. Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року — Хрещення Господнє Богоявлення (Тит. 2: 11-14; З, 4-7; Мф. З: 13-17). Хрещення Господнє названо Богоявленням, тому що в ньому явив Себе єдиний істинний Бог в Трійці: Бог Отець — гласом з неба, Бог Син — втілився — хрещенням. Бог Дух Святий — зішестя на охрещуваного. Тут явлено і таїнство відношення ликів Пресвятої Трійці. Бог Дух Святий походить від Отця і в Сині спочиває, а не походить від Нього. Явлено тут і те, що втілене домобудівництво спасіння здійснено Богом Сином, Який втілився. Явлено і те, що і спасіння кожного може відбутися не інакше, як в Господі Іісусі Христі, благодаттю Святого Духа, за вподобанням Отця. Всі таїнства християнські сяють тут божественним світлом своїм і просвітлюють розум і серця з вірою здійснюють це велике свято. «Приидите, востечем умно горе, и погрузимся в созерцание этих таин спасения нашего, поя: во Иордане крещающуся Тебе, Господи, Тройческое явися поклонение, — спасение тройчески нам устрояющее и нас тройчески спасающее». Редакція журналу «Фома в Україні».  

Верующим выражены слова поддержки, розданы сладости. В период рождественских святок викарный епископ и священники Волынской епархии Украинской Православной Церкви совершили миссионерские поездки в общины, которые были изгнаны из своих храмов сторонниками раскольнической «Православной церкви Украины». По благословению архиепископа Волынского и Луцкого Нафанаила, с поздравлениями, колядками и гостинцами священнослужители объехали около 30 приходов, сообщает Pravoslavna.volyn.ua. Викарий Волынской епархии епископ Камень-Каширский Афанасий посетил общины в селах Броница, Крымное, Нуйно, Раков Лес. Во временных и новопостроенных храмах владыка совершил богослужения, поздравил верующих с Рождеством Христовым, раздал сладости. Группа священников во главе с архимандритом Паисием (Хомичем) объехала приходы Гороховского благочиния – в селах Угринов, Бережанка, Шклинь, Мирное, Ощев, Звиняче, Пирванче и Широкое, а также Берестечковского благочиния – в г. Берестечко, селах Пески и Смолява. Клирики во главе с иеромонахом Кириллом (Выдричем) посетили приходы Маневичского благочиния – в селах Годомичи, Боровичи, Тельчи, Ничеговка, Красноволя, Серхов, Городок и Четвертня. Группа священников во главе с протоиереем Петром Базюком побывала в приходахКопачевского благочиния – в селах Доросины, Тристень, Квитневое, Ясеновка. Священнослужители передали верующим поздравления с Рождеством Христовым и слова поддержки от управляющего епархией, спели колядки и раздали сладости. Как отмечают в Волынской епархии, несмотря на то, что верующие остались без храмов, приходы существуют, богослужения продолжаются. В общинах много детей, что является залогом продолжения их существования и духовного развития.

Мир проповедует своеволие, распущенность и потакание страстям, но они приносят только горечь и отчаяние. Во всем наследовать Господа и правильно наслаждаться жизнью призвал Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины Онуфрий в проповеди во время Литургии в Успенском соборе Киево-Печерской Лавры 17 января 2021 года, в Неделю 32-ю по Пятидесятнице, пред Богоявлением, сообщает Информационно-просветительский отдел УПЦ. Рассказывая о жизни Господа Иисуса Христа до Крещения в Иордане, Предстоятель Украинской Православной Церкви отметил, что Господь является для нас и Спасителем, и Учителем, и примером для подражания – как мы должны поступать в этой жизни. Сегодня мир проповедует своеволие, учит, как правильно жить и воспитывать детей, мол: «Наслаждайся жизнью!». Но настоящее наслаждение жизнью, отметил Архипастырь, есть тогда, когда человек держит себя в рамках Божественного закона. «Когда любит Бога, когда любит своих родителей, когда уважает родителей, тогда жизнь для человека является наслаждением. А наслаждение, которое на языке кажется сладким, – это не наслаждение. Яд тоже кажется сладким на языке, но приносит человеку смерть», – сказал Блаженнейший Митрополит Онуфрий. Именно поэтому, продолжил Предстоятель, своеволие, распущенность и потакание страстям не приносят человеку настоящего наслаждения и радость, а только горечь и отчаяние. «В конце концов, если человек не покается, то погибнет», – сказал Блаженнейший Митрополит Онуфрий. Подытоживая сказанное, Архипастырь подчеркнул, что мы должны любить Бога, друг друга и своих родителей, даже если не согласны с их учением. «Бывает, ребенок думает, что родители уже устарели, а он современный, что “так не будет, как они говорят, сейчас все по-другому”. Но если ребенку даже кажется, что родители неправы, то он должен смириться перед родителями и послушать их. А если родители не совсем правы, то это послушание принесет добрые плоды», – сказал Блаженнейший Митрополит Онуфрий. Когда родители слушаются Бога, а дети – родителей, тогда есть настоящая полная гармония, заключил Предстоятель. При совершении Литургии Его Блаженству сослужили наместник Киево-Печерской Лавры митрополит Вышгородский и Чернобыльский Павел, епископ Барышевский Виктор, епископ Бородянский Марк и духовенство обители. На сугубой ектении возносились особые прошения о врачах и больных коронавирусом. Предстоятель произнес молитву о прекращении эпидемии. После Литургии Блаженнейший Митрополит Онуфрий поздравил верующих с Неделей перед Богоявлением и преподал архипастырское благословение.

Заява Епіфанія Думенка, що «”ПЦУ” тимчасово терпить» УПЦ «на своїй канонічній території», є відвертими маніпуляціями, подвійними стандартами,  нахабством, брехнею та рейдерством у церковній сфері. На цьому наголосив заступник Голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ протоієрей Миколай Данилевич у своєму коментарі ситуації на сторінці у Telegram, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.  «Ці слова – це маніпуляції, подвійні стандарти, нахабство і брехня. А ще -типове рейдерство, тільки вже в церковній сфері», – зокрема відзначив протоієрей Миколай Данилевич. Священнослужитель звернув увагу, на взагалі абсурдність заяви очільника новоствореної структури. Адже, як він нагадав, сама «ПЦУ» виникла як розкол внаслідок злиття розкольницьких УПЦ КП та УАПЦ. «Сам Епіфаній і К° виникли як розкол (коли ще були в УПЦ КП і в УАПЦ), і всі ці десятиліття існували й існують незаконно як паралельна юрисдикція на канонічній території законної УПЦ. Це їх протягом всього часу не хвилювало і не хвилює? А тепер вони про канонічну територію згадали?», – ставить таке риторичне питання о. Миколай. Натомість тепер, як зазначає заступник Голови ВЗЦЗ, ці ж розкольники, «вже трансформувавшись у вигляд “ПЦУ”, з допомогою злочинних дій Фанару» діють на канонічній території канонічної Української Православної Церкви, «яка існувала й існує тут, в Україні, всі ці роки». «Все з ніг на голову поставили», – підсумував протоієрей Миколай Данилевич, назвавши ці заяви навмисними маніпуляціями та типовим рейдерством.

 

Намісник Банченського монастиря митрополит Лонгин (Жар) у своїй проповіді 14 січня 2021 року, коментуючи ситуацію з агресивними діями відносно білбордів з Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм в Чернівцях сказав, що вандали таким чином проявили себе і ніяк не нашкодили Предстоятелю УПЦ. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ. «Не дивіться, хто там кинув (ці фарби – ред.). Вони самі на себе — це їх обличчя. А наш Блаженніший назавжди залишиться Блаженнішим, ми його знаємо і без фарб, ми краще знаємо хто він такий», – сказав митрополит Лонгин. Владика зазначив, що Предстоятель «це людина любові, людина, яка не має заздрості, не має злоби». «Ми намагаємося жити так, як він нас навчив, але у нас не завжди виходить», – також розповів він і підкреслив, що таких людей, як Блаженніший Митрополит Онуфрій не багато у світі. «Любіть його і поки він нам показує дорогу, справжню дорогу в Царство Боже, радійте, що Господь помилував нашу Україну, нашу державу через нашого Блаженнішого Онуфрія», – закликав намісник Банченського монастиря.